І йдеться тут не про УПЛ, адже в чемпіонаті України кияни стартували відмінно і після трьох турів мають у власному активі перемоги над «Вересом» (1:0), «Рухом» (5:1) та «Епіцентром» (4:1). Здавалося б, чого ще можна хотіти? І це було б правдою, якби не участь «Динамо» у єврокубках. Минулий єврокубковий сезон команда провалила, це визнав навіть власник «Динамо» Ігор Суркіс. Тільки от на його старті був розгром сербського «Партизана» і перемога над шотландським «Рейнджерс». Так, потім програли «Зальцбургу», але варто лише порівняти ці команди з «Хамрун Спартанс», «Пафосом» та «Маккабі» Тель-Авів, а потім пригадати, що всім, крім мальтійців, кияни програвали, щоб зрозуміти, що щось пішло не так.
І якщо погані результати в Лізі Європи минулого сезону списували на логістику і потребу жертвувати єврокубками задля перемоги в чемпіонаті (хоч тут ми на рівні АПЛ, бо часто англійські гранди стверджують, що для них домашній титул важливіший навіть за Лігу чемпіонів), то зараз такого немає і близько. Грають вже не в далекій Німеччині, а в сусідній Польщі, у чемпіонаті України переважно виходять гравці, котрі не потрапляють до стартового складу в Європі, а воно не йде. І гаразд ще якби були погані результати, але на полі була якісна гра, однак цього аж ніяк немає. Інколи складається таке враження, що в УПЛ та єврокубках ми бачимо два різних «Динамо», дві зовсім різні команди. Тільки от тішити це ніяк не може.
Якщо власник столичного гранда Ігор Суркіс має приблизно такі ж думки, то можна припустити, що після матчу-відповіді Ліги Європи проти «Маккабі» або ж після матчу четвертого туру УПЛ проти «Полісся» ми побачимо відставку Олександра Шовковського. Звісно, якщо «Динамо» таки збереться і пройде «Маккабі», то звільнення навряд чи відбудеться, але такий результат не дуже вірогідний. А чому відставка саме тоді? Бо якщо змінювати тренера, то робити це під час паузи на матчі збірних, аби новий наставник мав бодай якийсь час познайомитися з командою.
Якщо відставка Олександра Шовковського таки відбудеться, то хто має найбільше шансів очолити «Динамо»?
1. Олег Гусєв
Мабуть, це найпростіший варіант. Олег Гусєв - динамівець вже протягом десятків років, він чудово знає як клуб, так і команду. Окрім цього, він входить у штаб Олександра Шовковського, тож йому взагалі не буде потрібен час на адаптацію. Можна керувати командою тут і зараз, лише пересівши в інше крісло. Але чи піде це на користь самій команді? У Гусєва зовсім немає досвіду самостійної роботи, а на прикладі Олександра Шовковського ми бачимо, що це не завжди добре. Тому чи не вийде так, що зміниться лише прізвище наставника, а команда й далі гратиме так само? Тим паче, що якби в Гусєва були якісь нові ідеї, то навряд чи він не поділився б ними із Шовковським просто зараз.
2. Ігор Костюк
Варіант, який завжди під рукою. Нещодавно Ігор Костюк провів 200-й матч на чолі юнацької команди «Динамо», тож він би чудово вписався під стратегію брати молодь з академії, вирощувати до гравців дорослої команди і продавати в Європу. Костюк вже дуже давно в «Динамо», і якщо йому й потрібен час на адаптацію, то мінімальний, адже багато гравців основної команди киян раніше пройшли через його юнацький колектив, а тому добре знайомі з тренером. Призначення Костюка означало б практично повну зацикленість на власних виконавцях і курс на їхнє виховання та продаж. Власне, переважно так «Динамо» працює і зараз, але це був би вже «підпис і печатка», як кажуть англійці. Але є така інформація, що кандидатура Костюка начебто відхилена.
3. Гіпотетичний іноземець
Тут без якогось конкретного прізвища. Просто з доволі регулярною частотою від вболівальників «Динамо» лунає побажання бачити на посаді головного тренера закордонного спеціаліста. Власне, вони вже в київському клубі були. Але можна собі припустити, що вболівальники мали на увазі європейця, а не представника тієї національності, яка була в Газзаєва та Сьоміна. «Динамо» також очолював білорус Олександр Хацкевич, але він стільки років провів у клубі в якості гравця, що зовсім не сприймається легіонером або кимось чужим. А Мірча Луческу «варився» в українському футболі також далеко не один рік.
Так от, якщо брати в «Динамо» реального європейця і навіть уявити собі, що він погодиться приїхати сюди попри обстріли, то виникає одразу дві перешкоди. По-перше, закордонному спеціалісту знадобиться чимало часу на адаптацію, щоб вникнути у справи команди і зрозуміти, хто з гравців «чим дихає». По-друге, неможливо собі уявити, що реальний іноземець не вимагатиме трансферів легіонерів, а з цим у «Динамо» дуже важко. Тому такий варіант на грані фантастики.
4. Максим Шацьких
Мабуть, найцікавіший варіант. Цей нападник - справжня легенда «Динамо», а ще він вже був асистентом наставника київського клубу, тож знає столичний гранд не лише з точки зору гравця. Більше того, в Шацьких є досвід роботи головним тренером, адже він працював у «Пахтакорі», а зараз очолює «Андіжан». Так, це чемпіонат Узбекистану, але вміння керувати командою від цього не зникає. У «Пахтакорі» все йшло доволі добре, в «Андіжані» з результатами не так чудово, але ж і підбір гравців там далекий від ідеалу навіть за азербайджанськими мірками. Постав у нас керувати «Епіцентром» Хосепа Гвардіолу, він навряд чи виведе цей клуб у єврокубки.
До речі про єврокубки. В Азії є свої міжнародні клубні турніри. Спершу Шацьких брав у них участь на чолі «Пахтакора», де протистояв тоді ще сильним китайським клубам, а потім багатіям з Саудівської Аравії та Катару. А тепер у якості головного тренера «Андіжана» Шацьких візьме участь у Кубку АФК, де його суперниками будуть туркменський «Аркадаг», «Аль-Ахлі» з Дохи та «Аль-Халідія» з Бахрейну.
Варто нагадати, що Шацьких двічі приводив «Пахтакор» до чемпіонства у протиборстві з командою, яку підтримували судді («Новбахор»), і не вимагаючи якогось кадрового підкріплення. Кращим бомбардиром у Максима Шацьких був 37-річний серб Драган Черин, а це означає, що він не заглядає гравцям у паспорт і вміє мотивувати навіть ветеранів, котрі вже багато бачили на своєму футбольному віку.
З іншого боку, протягом своєї роботи в «Пахтакорі» Шацьких виховав для збірної Узбекистану опорного півзахисника Абдурауфа Бурієва, хавбека Аббосбека Файзуллаєва та вінгера Хожимата Еркінова, котрі влилися в національну збірну Узбекистану, а за рік матимуть шанс дебютувати на чемпіонаті світу. Це свідчить про те, що він вміє працювати з молоддю та виводити її на новий рівень. Тому ось таке вміння працювати з наявними гравцями і не вимагати підсилення, здатність виховувати молодь і стимулювати ветеранів може бути ідеальним варіантом для «Динамо».
Більше того, Максим Шацьких в інтерв'ю нашому сайту свого часу заявляв, що не відкидає свого повернення в «Динамо» у майбутньому, адже це для нього рідний клуб. Спробувати точно можна, а далі все залежатиме від результатів.
Звісно, Олександр Шовковський поки не у відставці. Він досі тренує «Динамо» і має шанси залишитися на цій посаді, але для цього було б дуже бажано пройти «Маккабі». А тому важко повірити, що в Ігоря Суркіса на столі немає приблизного такого ж списку, і він не оцінює різноманітні варіанти. А вже який з них обрати, це вирішувати не нам.