— Назарію, як виник варіант із переходом в «Арку»?
— До мене зателефонував агент і сказав що є такий варіант. Але найважливішим у цій історії є те, що головний тренер хотів, щоб я перейшов до цієї команди. Ми дуже довго спілкувалися і це дуже важливо для футболіста.
Не менш важливою є і позиція, на якій я гратиму. Це позиція вінгера. Ми розмовляли з багатьма командами, але більшість з них сприймають мене, як чистого центрфорварда. Навіть писало багато агентів та питали, чи цікаві мені такі команди? Я запитую: «На яку позицію вони мене розглядають?». Всі казали: центральний нападник…
— У «Сандерленді» вашу оренду пояснили необхідністю ігрової практики. Чи була у вас розмова із тренерським штабом «Сандерленда»?
— Я і сам прекрасно розумію що мені потрібно грати. І я дуже хочу грати у футбол. Якби не хотів, то залишився би в Англії, отримував зарплату і сидів би сміявся. Відколи я прибув після оренди з «Хайдука», я не розмовляв з тренерським штабом і скажу навіть більше: я жодного разу не бачився з головним тренером за два місяці.
— Немає образ та непорозумінь із «Сандерлендом»?
— Немає. Це футбол і це життя, так іноді трапляється.
— Для вас польський чемпіонат не новий — ви мали досвід у «Легії». Але чи був він вдалим?
— Скажу так: немає поганого досвіду. Є важкий.
— Це ваша друга оренда із «Сандерленда». Чи період в «Хайдуку» вважаєте вдалим для себе?
— На рахунок «Хайдука» можу сказати, що з негативних сторін — звичайно, то моя статистика
(17 матчів і 0 м’ячів, — прим. ред.)
. Але з позитивних: я навчився грати на позиції «десятки». Усі свої матчі за «Хайдук» я відіграв саме в цьому амплуа.— Друга оренда — і знову у східну Європу. Вам ментально легше у східноєвропейських клубах чи просто не знаходяться варіанти у західних чемпіонатах?
— З самого початку я сказав агенту, що я хочу або Польшу або повернутися до України. Тому що я знаю польську мову і мені так буде краще для комунікації з тренерським штабом і партнерами.
— Що для вас було найважчим, коли ви прийшли до «Сандерленду»?
— Комунікація із людьми. Ніколи не думав, що буде так важко.
— У «Сандерленді» ви працювали із Майком Доддсом та Майклом Білом. Чим вам запамʼяталися ці тренери?
— В мене ще був досвід співпраці із Тоні Моубреєм. Кожен запам’ятався по-різному. Але це хороші тренери і хороші люди.
— А хто з ваших партнерів по «Сандерленду» справив на вас найбільше враження?
— Люк О’нін. Це дуже сильний футболіст і дуже хороша людина. Це душа «Сандерленду» і справжній лідер на полі і за його межами.
— У польському чемпіонаті грає чимало українців. Чи будете з ними проводити вільний час?
— Можливо, будемо бачитися. Принаймні, буду радий з ними зустрітися.
— «Лехія», де грає найбільша українська діаспора — особливий суперник?
— У мене немає особливих суперників. Я просто хочу грати у футбол.
— Яку мету ставите перед собою в «Арці»?
— Звичайно, я хочу забивати м’ячі та віддавати передачі. Але найголовніше: я хочу грати по 90 хвилин у кожному матчі. За останні два роки я не зіграв жодного повного матчу.
— За взаємодією з ким із українських футболістів сумуєте найбільше?
— За Романом Вантухом.
— У «Зорю» повернувся Віктор Скрипник. Ви мали два періоди у цьому клубі. Чи зможе Скрипник повернути «Зорі» медалі, на вашу думку?
— Важке питання. Але я вболіватиму за «Зорю» та особисто за Віктора Скрипника.
— Хто фаворит УПЛ?
— Тут все стабільно: «Динамо» та «Шахтар».
Данило Вереітін