– Як оціните вибір складу Реброва? Він зокрема сказав, що Калюжний був потрібен для балансу – але чи вважаєте ви, що такий суперник дійсно потребував чистого опорника? А не, наприклад, Ярмолюка чи Очеретька.
– Вибір складу – прерогатива головного тренера. На мій погляд, я б більше акцентував увагу не на Калюжному, а більше на Ванаті. У порівнянні з Довбиком, це форвард, якому потрібен простір. А треба було очікувати низького блоку від суперника. І тут би краще підійшов Довбик, який добре чіпляється за м’яч спиною до воріт.
Другий момент – потрібні були гравці рівня Ярмоленка, які вміють грати в обмеженому просторі проти низьких блоків. Одразу згадую Ярмоленка і Буяльського.
Щодо Калюжного погоджуся з вами. Два дні тому була гра з Францією. Враховуючи, що це габаритний гравець, багато м’язової маси – йому важче відновлюватися. Більш худим та нижчим легше, у них процес швидший.
Є Очеретько, Ярмолюк, Бондаренко, навіть думати щодо Шапаренка, на мій погляд. Ще один момент по складу… У мене не було досвіду роботи у дорослій збірній, але був у молодіжних. Ми брали за основу формування блоку гравців. Наприклад, на правому фланзі Конопля-Зубков-Бондаренко – блок, який зіграний за часами у «Шахтарі». Далі дивимось Забарний-Матвієнко-Калюжний – гравці з різних клубів. Далі Судаков-Очеретько-Ванат – зв’язки немає, бо Ванат. І пішли заміни потім – вийшли Шапаренко та Волошин, але забрали Ваната. Хоча могла бути зв’язка динамівська зліва, а справа – шахтарівська.
Це одна з фішок при роботі з національними збірними, – сказав Дулуб.