– Ти пам’ятаєш свій дебют за «Динамо»?
– Таке не забувається.
– Трясло, дай Боже?
– Та труханило, ти що. Ще і як знаково: «Минай» з Закарпаття, я повернувся в «Динамо». Це треті збори були з «Динамо», мене залишив Луческу.
– Ти ж сказав, що ти вже кремінь, ти вже два збори пройшов.
– Кремінь я був по відношенню до пацанів старших. Ми грали на зборах з «Аль-Хілялем» і кіпрським «Арісом». Я обидві гри зіграв у стартовому складі, ми виграли. А в Луческу якщо команда грає добре, ти в складі – склад не змінюється, це забобон.
Ми приїжджаємо, проводимо 2 чи 3 тренування, я розумію, що я в стартовому складі. Тільки на заїзд – а мене просто… Те, що я пітнів увесь день – це нічого не сказати.
– Ти під дощем ходив?
– Так, у мене в кімнаті дощ, на вулиці дощ в +30. Виходимо на гру, і на 3-й хвилині просто вибиваю м’яч в центр поля – буває, зрізався м’яч.
– Коли ти перед цим весь день під дощем ходиш і тебе трухорезить, то буває.
– Якби я вибив і вони перехопили м’яч, а потім гра пішла, я б там передачу віддав – усе було б нормально. Ну, ти знаєш, як це – впевненість відчув і погнав собі.
Я вибиваю м’яч, бачу, чувак б’є з 40 метрів. Я просто повертаюся, і Жора отак дивиться на мене. Я дивлюся просто і думаю: «Й#####й в##т. Просто кар’єра закінчилася, не почавшись».
Потім там такий цирк поїхав. Через 10 хвилин суддя Попову червону дає. Потім ми забили 4, але все одно канитель така пішла в тому інтернеті. Я думав, що готовий. Я ж був на Кіпрі – там не зрозумієш, що вболівальники пишуть.
А тут я заходжу – там просто такий… Канитель така в тому інтернеті. Я все читаю, я, чесно тоді… Але, чесно, я радий, що так уже склалося, тому що це теж великий досвід для мене. І те, що психологічно він мене зробив стійкішим – це не те що 100, це 1000 відсотків, – сказав Біловар.