Півзахисник «Динамо» Віталій Буяльський:
- Звісно, це болюча ситуація. Треба розібратися, чому ми пропускаємо на останніх хвилинах, адже це трапляється вже не вперше. Десь не вистачає концентрації, десь з’являється розслабленість. Тому, повторюся, потрібно зрозуміти, чому ми пропускаємо саме на останніх хвилинах.
Спочатку ми мали кілька вихідних, потім тренувалися, працювали весь період. Думаю, сьогодні нам трохи не вистачило концентрації наприкінці, тому й пропустили гол. Також треба краще реалізовувати свої моменти.
Треба бути холоднокровнішими, спокійнішими під час останньої передачі, останнього удару. Інколи потрібно грати не егоїстично, а віддати пас партнеру. Також потрібно більш зважено та спокійно ставитися до моментів в атаці.
Але у першому таймі ми могли й пропустити, коли Руслан Нещерет нас виручив. Тому не можу сказати, що у нас до перерви були стовідсоткові моменти, а ось у «Зорі» був – і Руслан тоді чудово зіграв, виручив.
Святкування гола? Це було звичайне святкування. Караваєв віддав передачу, і я мав бути саме в цій зоні. Якби він віддав туди, а мене б там не було – тоді це вже до мене питання, чому не підтримав атаку. Тому все вийшло добре, він молодець.
Пам’ятаю, що забивав «Зорі» й у минулому сезоні, просто так склалися обставини. Немає якогось додаткового чи особливого настрою – налаштовуюсь, як і на будь-яку іншу команду. Інколи вдається забити, але не в кожному матчі все виходить.
«Самсунспор»? Я не скажу, що він занадто важкий – радше цікавий. Навпаки, багато матчів, і не просто матчів, а поєдинків із сильними суперниками і в Лізі конференцій, і в чемпіонаті, і в Кубку України – це цікаво для кожного футболіста. Думаю, кожен гравець більше любить грати, ніж тренуватися.
Якщо немає перемог, не може бути мови про прогрес чи підйом. Все залежить від результату – і мікроклімат, і настрій команди, і стан кожного футболіста. Звісно, усі хочуть вигравати.
Щось змінити? Це не проблема – і до церкви сходити, і шашлик посмажити. Але це має йти від кожного особисто, бо піти до церкви нікого не змусиш насильно. Насправді справа не у шашликах, ми ж пропускаємо під час гри. Потрібно розібратися, у яких саме моментах, й бути більш зібраними на останніх хвилинах. Якщо ми пропускаємо наприкінці, то це або через втому, або через нестачу концентрації. Іншої причини не бачу.
Півзахисник «Динамо» Микола Михайленко:
Ну що тут думати… Самі бачили по грі, у нас дуже багато моментів, дуже багато якісних виходів, передумов для того, щоб забивати голи, але не можемо забити. Так виходить, що потім ми за це платимо тим, що пропускаємо один гол. У цій грі скільки в них було моментів? Можливо, два – один у першому таймі, один у другому.
Звісно, треба забивати більше, ніж суперники. Якщо ми знаємо, що в кожній ігри є моменти, де ми можемо пропустити, то, дійсно, нам тоді треба забивати більше. Що ще я можу сказати?
Ви знаєте, не може бути такого – «краще» чи «не краще». Є як є. Життя таке, що ти не можеш назад його відмотати. Потрібно працювати далі.
Готувалися, намагалися вносити як можна більше позитиву в тренувальному процесі. Я не можу сказати, що сьогодні у нас були якийсь поганий настрій. Нам багато чого вдавалося – були хороші атаки, були хороші моменти. Але нам не вистачає в кінці довести це до логічного завершення.
«Зоря» - хороша команда зі швидкими гравцями на флангах. Вони грають у відкритий футбол, перехідний, організовані доволі таки. Нема нічого дивного. А от те, що ми не реалізовуємо свої моменти, - ось це неприємно.
Ми на кожну гру налаштовуємося, хочемо грати в свою гру. Ми не дивимося, хто там і де, на кожну гру виходимо й хочемо перемагати. В принципі, у нас достатньо моментів для того, щоб перемагати. Але, бачите, чогось не вистачає. Розібратися, чого не вистачає, має тренерський штаб. І всередині команди маємо розібратися всі разом.
Я ще не дивився суперника, тож нічого сказати такого не можу. Але там немає слабких команд. Подивимося, проаналізуємо й будемо також налаштовуватися на перемогу. Також будемо намагатися показати свою найкращу гру.