— Про цю ситуацію я, звичайно ж, у курсі. Прямого зв’язку в мене з Іваном немає, бо поліція забрала його телефони. Хто знає, можливо, він якось контактує зі своєю племінницею, яка, як і брат Михайло, теж живе за кордоном. Не знаю... Однак у мене є комунікації з його друзями, які теж перебувають за кордоном. І цей зв’язок я підтримую постійно, адже доля нашого співвітчизника та колеги по ремеслу мені, як і багатьом українцям, не байдужа.
— Що вам відомо про нього?
— Знаю, що він летів із Польщі до Праги, ось його там в аеропорту і затримали.
— З якої причини?
— Про справжню причину можна тільки здогадуватися, але в будь-якому обвинуваченні потрібна доказова база. Поки що про це мені нічого не відомо. Знаю тільки, що за деякий час після початку повномасштабної війни Іван вирушив до Німеччини, де мешкає екс-депутат Верховної Ради України Олександр Онищенко. Однак там був недовго і вирушив до Чехії. У цій країні, наскільки мені відомо, Яремчук жив протягом півтора року, а потім опинився в Бельгії. Оселився в готелі в селищі неподалік Антверпена.
Не виключено, що могла бути та чи інша причина, через яку він опинився в реєстрі правопорушників. У Європі з цим чітко, проте вирішується все дуже повільно. Як мені розповідали знайомі хлопці, які знають нинішні особливості життя за кордоном, у Євросоюзі в паспорті ставлять червону мітку у вигляді прапорця — і якщо він є, то людину затримують поліцейські.
— Коли ви з Іваном Яремчуком востаннє контактували?
— Не так давно. Приблизно місяць тому він мені телефонував по кілька разів на день. Особливо часто набирав мене перед своєю поїздкою на матчі збірної України або київського «Динамо», щоб дізнатися можливість отримати квиток. Відтоді не спілкувалися, і тепер дізнався новину про його арешт. Сподіваюся, все влаштується.
Максим Коваленко