- Є таке враження, що Туран провів іспит по історії Шахтаря і випустив на поле усіх, хто хоча б приблизно розуміє - що означають «молоточки» на клубній емблемі. Ті, хто не здали, залишилися у запасі, і це суттєво підвищило мотивацію гірників.
Цікава дискусія виникла напередодні в «Анонсі туру», коли ми визначали “дрім-тім” з гравців ДК та ШД. Колеги були здивовані, коли серед усіх форвардів обох клубів я обрав… Егіналдо, а Макс Гіленко назвав Невертона - найгіршим бразильцем в сучасному складі Шахтаря. Думаю, повернемося до цих тем у наступному випуску.
Пан Смоловий сумував за Романовим та «собачими боями» - вуаля, Мішель! Індекс гейту фрагменту зашкалював. Кидався в кучу-малу Буяльський, намагався задушити Бондаря Ярмоленко. Але в авангарді тафгаїв стояли Бражко та Марлон. А ось Юхим Конопля після цього матчу ризикує потрапити в народний епос заслужених акторів Класичного театру - десь після Олександра Кучера (ця відсилка - для олдів)
Здається, якщо б посадити Мілевського та Срну в одному барчику перед плазмою, вони б в унісон погодилися, що ця генерація гідно продовжує їх справу.
Було чітке враження, що без червоної ніяк не обійдеться, але ювіляр Романов (десяте Класичне) вважає, що вилучення - вияв слабкості арбітра, і примудрився вгамувати пристрасті. Однак, одну шпильку на адресу суддівської бригаду я вставлю: наполягаю на тому, що гол Буяльського треба було довго та нудно розглядати під мікроскопом щодо активно/пасивного офсайду/онсайду Ярмоленка. Не впевнений, що відстані в три метри між Андрієм та Різником достатньо, щоб вважати цей м’яч легальним.
Обидва тренери активно та винахідливо використали заміни для впливу на гру: достатньо сказати, що два кращих лівоногих захисники України Матвієнко та Михавко догравали матч на фланзі захисту. А Ісаке відзначився асистом на... Кабаєва.
Шахтар переміг і позбавив керівництво Динамо чарівної відмазки в 42-матчеву безпрограшну серію в УПЛ. Треба починати з чистого аркуша і, можливо, міняти олівці.