— Які у вас враження від Класичного? Рахунок по грі?
— Не можу сказати, що рахунок по грі. «Шахтар» домінував у першому таймі й награв на гол. Потім моментами «Динамо» вирівняло трохи гру.
Але це було вже схоже на старе-добре Класичне, як колись було. Можливо, було не дуже багато гольових моментів, але був вже градус, емоції, цікаво дивитися.
— Чи отримали ви від цього накалу задоволення порівняно з тими Класичними, які були в останні роки?
— Кажу ж, що моментів було не дуже багато, хоча рахунок 3:1, голів було достатньо, але от цього градусу в останніх Класичних не вистачало. Зараз Денис Попов підігрів своїми висловлюваннями, було видно, що градус був. Було видно й по хлопцях з «Динамо», по Андрію Ярмоленку, старожил, що пройшов не одне Класичне. Цей матч був мені набагато цікавіший, ніж ті матчі, які були до того, за винятком кубкового. Саме по накалу.
— Як взагалі ставитеся до цього висловлювання Попова і того, яку ланцюгову реакцію від бразильців «Шахтаря» воно запустило?
— Те, що й усі говорять: тренеру «Шахтаря» вже не довелося давати якусь установку і налаштовувати команду. Можливо, Денис не зовсім це мав на увазі, як він каже, я не знаю, не готовий говорити. Але градус він підняв, і налаштовувати «Шахтар» на цю гру, тих самих бразильців, вже не потрібно було, вони вже були заряджені.
Я взагалі вважаю, що так висловлюватися не зовсім правильно й коректно. Колись були одні бразильці в «Шахтарі», зараз — інші, це їхнє питання. «Динамо» варто звертати увагу на свою гру, на свій футбол, не дивитися на «Шахтар», яким він був і є зараз.
— Суперечливий момент в цьому матчі був за рахунку 2:1 із потенційним непризначеним пенальті на Шолі Огундані, коли його збив Конопля. На вашу думку, чи варто було там ставити?
— Не готовий сказати на 100%. Але, мабуть, якби такий момент був за штрафним майданчиком, він поставив би штрафний. А пенальті він побоявся. Тут 50 на 50, можливо, скоріше так, ніж ні.
Але про це говорити не має сенсу, бо в нас от зараз була гра з «Олександрією», чистий поштовх в спину — і вони говорять, що за штрафним майданчиком це був би штрафний, але не тягне на пенальті, бо він десь домальовував чи ще щось. Як трактують наші судді, я навіть не берусь говорити. Я розумію Шовковського, який знав, що цей момент міг вирішити долю матчу. Але суддівські рішення я стараюся не обговорювати, хай розбираються люди, які в цьому компетентні. Мені цікаво, що скаже куратор суддів по цьому моменту.
Дочекаємося, побачимо. Хоча рахунок це вже не змінить: от скаже він, що суддя мав рацію чи помилився, це вже не вплине, і «Динамо» це не додасть очок.
— В кінці матчу був епізод, коли Ярмоленко схопив за горло Бондаря. Як загалом ставитеся і в цілому до цього епізоду, і до того, як арбітр зреагував, точніше не зреагував на нього?
— Те, що я й кажу: градус вже був високий, емоції. Сам такий був: зараз десь вискакують старі матчі, як ми грали — зовсім по-іншому було. Як Саня Алієв стрибав у Срну — зараз за таке дали б червону, тоді рефері дав жовту.
Це емоції Андрія, він лідер «Динамо» — багато хто його списує, я вважаю, що він ще може допомогти й допомагає команді. Зрозуміло, що його на весь матч може вже не вистачати.
Суддя як мінімум мав показати жовту. Але це емоції, більше нема що додати. Сам був такий, тому щось радити чи засуджувати я не готовий.
Навіть зараз у ветеранському футболі буває, що десь побіжу на емоціях. Бо футбол без емоцій нецікавий. Не хотілося б таких моментів, хотілося б більше спортивних. Але у цьому Класичному цей накал сподобався.