— Сергію Станіславовичу, матч був таким, що дивитися його було немов на електричному стільці — за 90 хвилин можна було і посивіти, і зістаритися. Які ваші емоції після цієї перемоги?
— Мої емоції такі ж, як у всіх українців. Я вдячний гравцям. Коли зайшов у роздягальню після фінального свистка, хлопці сказали: «Це була команда, справжня команда». І справді, матч міг скластися по-різному. Толя витягнув дуже важкий м’яч, але головне — ми були колективом, який прагнув перемогти. І я вважаю, що ми сьогодні її заслужили.
— У чому секрет такої зарядженості? Склалося враження, що давно не бачили настільки агресивної, зібраної та натхненної команди.
— Тому що це був вирішальний матч. Я не можу сказати, що в Азербайджані хлопці були не заряджені, просто там була інша гра. Усі матчі різні. А сьогодні — остання зустріч року, дуже багато розмов, багато тиску. І це все впливало. Але вони вийшли і видали саме те, що потрібно було.
— Ви зберегли частину складу перед матчем із Францією. Сьогодні ця свіжість була помітною. У другому таймі додали в атаці: Гуцуляк вийшов, виконав результативну передачу, забили. Це виглядає як тренерська перемога.
— Я думаю, це перемога гравців. Але так, багатьом було зрозуміло, що у грі з Францією потрібно було дати хлопцям відпочити. Усі знають, що збірній України важко даються другі матчі підряд. Тому ми прийняли таке рішення — і воно виявилося правильним.
— Це перший із трьох фіналів. Перший — переможний. Попереду плей-оф і продовження боротьби за чемпіонат світу.
— Саме це я й сказав гравцям. Подякував їм і додав: у нас іще два кроки. Треба готувати себе у клубах, бо наступні матчі будуть нескоро, але всі вже розуміють, що ми можемо показувати той рівень, який показали сьогодні.