Сучасний футбол вже давно не обмежує гравців виступами на міжнародному рівні за певну країну. В епоху космополітизму футболісти все частіше вільні обирати собі ту національну команду, яка з якихось причин їм більше підходить. Тому все частіше навіть у провідних збірних світового футболу ми бачимо натуралізованих виконавців. Та що там казати, якщо й у збірній України за останні два десятиліття було чимало «варягів» – Марко Девич, Едмар, Марлос, Жуніор Мораес…
Оскільки вибір національної збірної вже не є своєрідною футбольною догмою, пропонуємо сьогодні поговорити про сімох зірок сучасності, котрі цілком могли б грати за інші національні команди, якби на те склалася відповідна ситуація…
Ашраф Хакімі
Вік: 27 років
Громадянство: Марокко / Іспанія
Клуб: «Парі Сен-Жермен»
Getty Images/Global Images Ukraine
Найкращий футболіст Африки 2025 року Ашраф Хакімі, який представляє у футболі кольори «Парі Сен-Жермен» на клубному та збірної Марокко на міжнародному рівнях, цілком міг би грати й за іншу національну команду.
Ашраф народився у передмісті Мадриду, а займатись футболом починав у академії «Реалу». Загалом у структурі «бланкос» Хакімі провів дванадцять років та навіть встиг провести 17 матчів за першу команду клубу. Не дивно, що ще на юнацькому рівні Ашрафа хотіли «завербувати» у збірні Іспанії відповідного віку, проте марокканець був твердо налаштований захищати кольори батьківщини своїх батьків. У низці інтерв'ю Хакімі кілька разів повторював, що ніколи повністю не переставав відчувати себе іммігрантом на іспанській території, оскільки виріс та жив у «абсолютно іншій культурі, арабській».
11 жовтня 2016 року Ашраф Хакімі зіграв свій дебютний матч за національну збірну Марокко, і з того часу провів за цю команду вже 88 поєдинків, у яких зумів відзначитися 11 забитими м'ячами. Мабуть, один із найбільш пам'ятних для Хакімі матчів у футболці марокканців – це гра проти Іспанії у 1/8 фіналу ЧС-2022. Тоді, нагадаємо, команди завершили 120-хвилинне протистояння нічиєю 0:0, і для виявлення найсильнішого знадобилася серія пенальті. Саме Ашраф став автором вирішального, третього, м'яча у лавах марокканців, який поставив хрест на бажанні іспанців рухатися турніром далі – 3:0.
Ерлінг Холанд
Вік: 25 років
Громадянство: Норвегія
Клуб: «Манчестер Сіті»
Getty Images/Global Images Ukraine
Головний бомбардир сучасного «Манчестер Сіті» Ерлінг Холанд також мав усі можливості для того, аби виступати не за Норвегію, у лавах якої він нещодавно в блискучому стилі разом із партерами пробився на ЧС-2026, а за національну команду Англії.
Річ у тім, що Ерлінг народився у 2000 році в Лідсі, коли його батько – Альф-Інге – захищав кольори однойменної команди. За законами Великобританії, Холанд, маючи право на постійне місце проживання у державі, міг подати заяву на отримання британського паспорта, коли досяг відповідного віку. Однак Ерлінг, керуючись своїми міркуваннями та порадами з боку членів родини, вважав за краще цього не робити.
Через роки, вже маючи статус світової суперзірки та топового бомбардира сучасності, Ерлінг Холанд зізнався, що, можливо, зупинив би свій вибір на можливості виступів за збірну Англії, якби продовжив жити у цій країні, а не поїхав ще зовсім маленькою дитиною разом із батьками на історичну батьківщину до Норвегії, де згодом й почав робити перші кроки у футболі.
Гаррі Кейн
Вік: 32 роки
Громадянство: Англія / Ірландія
Клуб: «Баварія»
Getty Images/Global Images Ukraine
Втім, збірній Англії пощастило з іншим топовим центрфорвардом сучасності – Гаррі Кейном. Найкращий бомбардир в історії «трьох левів» (78 м'ячів у 112 поєдинках) цілком міг би представляти інтереси одного з найбільш принципових суперників англійців – збірної Ірландії.
Незважаючи на те, що Гаррі народився у передмісті Лондона, вся його рідня по батьківській лінії є підданими Ірландії – єдиної країни на Британських островах, яка не входить до складу Сполученого королівства та є абсолютно незалежною від волі Англії.
З 2010 року Кейн почав виступати за юнацькі збірні Англії, але у 2014-му його покликали грати за національну команду Ірландії. На той момент на форварда «Тоттенгема», який ще не мав істотних голеадорських успіхів на топ-рівні, у збірній Англії не розраховували, проте сам Гаррі твердо вирішив, що дочекається свого виклику у лави «трьох левів», в зв'язку із чим ірландцям категорично відмовив. Як показала подальша історія, вибір Кейна був абсолютно правильним, оскільки для англійської збірної він вже є живою легендою.
Джамал Мусіала
Вік: 22 роки
Громадянство: Німеччина / Англія
Клуб: «Баварія»
Getty Images/Global Images Ukraine
А ось нинішній одноклубник Гаррі Кейна по «Баварії» Джамал Мусіала в якийсь момент передумав захищати на міжнародному рівні кольори Англії. Кейс Мусіали – це взагалі яскравий приклад того, наскільки складним стає питання громадянства у сучасному глобалізованому світі.
Мусіала народився у німецькому Штутгарті. Його батько є британцем нігерійського походження, а мати – німкенею. У семирічному віці батьки перевезли Джамала до Англії, де той починав займатися футболом в академії «Саутгемптона», а потім – «Челсі». У цей період хавбек потрапив на олівець селекціонерам збірної Англії U-15, де у 4 матчах забив 4 м'ячі. Далі грав за команду U-16, але у 2018 році відіграв два матчі за Німеччину U-16. Втім, після цього Мусіала знову передумав та грав за Англію U-17 та U-21, поки нарешті перед ним не постало питання щодо кар'єри у дорослій збірній.
Саме в цей момент Джамал остаточно залишив Велику Британію та поїхав грати за «Баварію». Переїзд до Німеччини допоміг Мусіалі ухвалити рішення і з приводу кар'єри у збірній – у березні 2021-го року він був заграний за Бундестім, у футболці якої на його рахунку вже 40 матчів та 8 забитих м'ячів. Що цікаво: теоретично Джамал міг бути заграний за збірні Нігерії чи Польщі, оскільки з Африки родом його батько, а ось польське коріння є в генеалогічному дереві його матері.
Ламін Ямаль
Вік: 18 років
Громадянство: Іспанія
Клуб: «Барселона»
Getty Images/Global Images Ukraine
Історія 18-річного вундеркінда «Барселони» Ламіна Ямаля добре відома та свіжа у пам'яті. Цей неймовірний талант у дуже ранньому віці зумів заявити про себе, внаслідок чого вже у 16 років та 57 днів дебютував за національну збірну Іспанії, раніше відігравши за команди U-15, U-16, U-17 та U-19 цієї країни. Ямаль став наймолодшим футболістом, який коли-небудь виходив на поле у футболці національної команди Іспанії. І такий поспіх у роботі тамтешніх футбольних функціонерів пояснювався не тільки неймовірним талантом виконавця.
Ямаль, хоч і народився в Іспанії, має вкрай багатонаціональну родину. Його батько – марокканець, а мати – екваторогвінейка. І якщо з останньою національною командою конкуренція в іспанців намічалася хіба що теоретична, то ось Марокко всерйоз розглядав можливість «увести» Ямаля з-під носа у піренейців, як раніше це вдалося зробити із Ашрафом Хакімі.
У даному випадку Іспанії пощастило – Ямаль погодився грати саме за цю країну, проте досить часто на бутсах Ламіна можна помітити прапори трьох держав, що дає розуміння про його тепле ставлення не лише до країни, де він народився і виріс, а й до батьківщин його батька й матері.
Кіліан Мбаппе
Вік: 26 років
Громадянство: Франція
Клуб: «Реал»
Getty Images/Global Images Ukraine
Зірка «Реалу» та збірної Франції Кіліан Мбаппе також міг піти зовсім іншим шляхом на рівні міжнародного футболу, і якби так склалося, то наразі він би не був чемпіоном світу (із «триколірними» форвард узяв цей титул в 2018-му на полях, які історично оточені болотною місцевістю).
Кіліан народився у Парижі в родині вихідця з Камеруну та професійної гандболістки, котра була нащадком мігрантів з Алжиру. У підлітковому віці батько Мбаппе намагався домовитися про те, щоб його син був заграний за молодіжну збірну Камеруну з перспективою потрапляння до національної команди. Усі юридичні підстави для цього існували, але, за непідтвердженою інформацією, дискусії виявилися непродуктивними через те, що африканські футбольні чиновники запросили хабар.
Надалі Мбаппе настільки впевнено почав проявляти себе у дорослому футболі, що у 18 років та 95 днів дебютував за головну команду «триколірних». На даний момент на рахунку Кіліана вже 55 забитих м'ячів у 95 поєдинках за збірну Франції. Щоб повторити рекорд Олів'є Жиру за кількістю голів за «триколірних» Мбаппе залишилося забити лишень двічі, щоб перевершити його – тричі.
Ліонель Мессі
Вік: 38 років
Громадянство: Аргентина / Іспанія
Клуб: «Інтер Маямі»
Getty Images/Global Images Ukraine
Ця історія добре відома й навряд чи потребує надто докладного опису для більшості футбольних уболівальників. Ліонель народився та виріс в Аргентині, проте у 13-річному віці переїхав до Іспанії, де почав займатися футболом у легендарній академії «Барселони».
Далі ситуація розвивалася дуже цікаво. Аргентинські футбольні чиновники «дізналися» про Мессі лишень тоді, коли їхні іспанські колеги почали робити активні кроки щодо переманювання Ліонеля під свої прапори. У підсумку південноамериканці почали діяти вкрай стрімко, викликавши Мессі до збірної U-20, у лавах якої Ліонель в 2005-му став чемпіоном світу. Цікаво, що у чвертьфіналі того турніру аргентинці здолали однолітків з Іспанії (3:1), після чого послідовно обіграли Бразилію (2:1) та Нігерію (2:1). Мессі забивав у кожному із цих матчів, а у фіналі й взагалі оформив дубль.
Примітно, що колосальну роль у тому, що Мессі став футболістом збірної Аргентини зіграв менеджер Омар Соуто. Нещодавно він помер на 73-му році життя, і Ліонель присвятив зворушливий пост пам'яті людини, котрій завдячує за допомогу у виборі вектора міжнародної кар'єри.
До речі, теоретично Ліонель Мессі також міг стати й черговим «оріунді» у збірній Італії, оскільки його родичі по материнській лінії – Куччиттіні – іммігрували до Аргентини саме з Апеннінського півострова.