Чи під силу «Динамо» вірмени? Не виграти у «Ноа», навіть у матчі, що нічого не означає, буде соромно

Динамо Київ 1 годину тому
Представляємо суперника київського «Динамо».

Ну, що ж — “Динамо” достроково вибуло з боротьби за весняну частину Ліги конференцій. Кияни продемонстрували непоганий перформанс із “Фіорентиною” (1:2), забили красивий мʼяч зусиллями Михайленка, та загалом не змінили плачевну ситуацію. Обіграш боснійського “Зріньскі” (6:0) так і залишився єдиним на тлі серії поразок “Кристал Пелес” (0:2), “Самсунспору” (0:3), нікосійській “Омонії» (0:2) та, власне, “фіалкам”.

У завершальному турі — “Ноа”. Вірмени набрали 8 балів — здолали “Рієку” (1:0) та “Легію” (2:1), обмежилися нічиєю з “Університатею” (1:1) й “Абердіном” (1:1), а в третьому ігровому дні поступилися “Сигмі” Оломоуц (1:2). Якщо оцінити повну картину, то результат дуже хороший — чотирнадцятий рядок таблиці та історичне потрапляння до плейоф. Прописка гарантована, але припускаємо, що вмотивований конкурент, як мінімум, спробує створити нам проблеми.

Щоб краще зрозуміти, чого слід чекати, пропонуємо розібратися, з чим їдять ваш цей “Ноа”.

Загальна історія

“Ноа” зʼявився на футбольній мапі не так давно — у 2017-му, ще під назвою “Арцах”. Команда одразу кваліфікувалася до еліти, успішно зберегла статус учасника та в 2019-му привабила інвестиційну компанію “Ноа”, від якої й перейняла неймінг.

Що це за люди? Вірменська спортивна контора, котра просочилася в італійську “Сієну”, німецький “Юрдінген”, вкорінилася в Латвії та вела перемовини про купівлю акцій ФК “Париж”. Численні коментарі, наповнені ледь не хвалькуватими порівняннями з “Ред Булл”, обіцянки діяти з позиції сили на батьківщині — ось що спостерігалося в медіа.

Заради справедливості відзначимо, що у 2020-му та 2021-му “Ноа” дійсно різко додав — оформив срібло (програв у гонитві “Арарату-Вірменії” та “Алашкерту” відповідно). Окремо похвалимо за національний кубок-2020 та тоді ж узятий Суперкубок країни.

Водночас вже у наступному році власники відмовилися від амбіцій — по-перше, зіткнулися із фінансовими негараздами, по-друге, переорієнтувалися та взяли курс на “Дебрецен” (ще були намагання зайти у “Чарльтон”). Прикметно, що колектив миттєво звалився на 6 сходинку, хоча, будьмо чесні, на проміжному етапі зберігав ймовірність виходу до єврокубків.

У 2023-му клуб перейшов до такого собі Вардгеса Варданяна — засновника Digitain, фірми, що спеціалізується на програмному забезпеченні для букмекерів та онлайн-казино. Ще одне джерело прибутку — виноробство, а точніше контроль 80 відсотків домашнього ринку. Тобто, гроші присутні — аргумент, що дозволив так само швидко провернути претензії на лідерство у дивізіоні.

В 2024-му “Ноа” забрав друге місце, а далі — нарешті порадував уболівальників медаллю найвищої проби. Португальський фахівець Руй Мотта накопичив 75 очок, упевнено відірвався від переслідувачів, причому підтвердив домінацію тріумфом у кубку. В подальшому коуч покинув проєкт задля більш презентабельнішого “Лудогорця”, але затримався на посаді до кінця жовтня — цікаво, що його заміною розглядався Юрій Вернидуб, який зволікав, а потім відправився до “Нефтчі”.

Але як оцінювати рівень вірменської вишки? Треба сказати, що ліга потерпає від корупційних скандалів, просякнута договірняками, тож десь може виникнути враження, що Ноа, підтримуваний впливовою особою (ще й повʼязаною з беттінгом), купив трофеї. Найкращим мірилом якості послужать виступи у Європі — а в цьому компоненті є помітний прогрес.

Дебют не склався, — сталися поразки “Кайрату” (1:4) та КуПСу (1:5), — зате от епоха Варданяна принесла широке визнання. У кампанії 2024/25 “Ноа” вибив македонську “Шкендію” (4:1), мальтійську “Сліму Вондерерс” (7:0), грецький АЕК (3:2) та словацький “Ружомберок” (4:3), а на етапі ліг ЛК здолав “Младу-Болеслав” (2:0) та видав нічию з ісландським “Вікінгуром” (0:0). Так, у решті випадків не пощастило зачепитися бодай за один пункт — постаралися “Рапід” (0:1), “Челсі” (0:8; тут красеня поклав Михайло Мудрик), АПОЕЛ (1:3) та ТСЦ Бачка-Топола (3:4). Але й навіть 31 рядок вартий поваги.

Що нині? Вище ми перерахували поточний стан справ, але було б доречно пригадати, як була подолана кваліфікація. У відборі ЛЧ спасувала чорногорська “Будучність” (3:2), підніжку, хоч і з боєм, поставив “Ференцварош” (4:6), а в Лізі Європи вправнішим у серії пенальті виявився гібралтарський “Лінкольн Ред Імпс” (1:1; 5:6). У стиках ЛК — заруба із люблянською “Олімпією” (7:3), тією самою, що торік принизила “Полісся” та Імада Ашура. Ми ось так переглянули перелік перепон, що випали на шляху “Ноа” й не впевнені, що теж “Динамо” впоралося б ефективніше.

Сучасний стан

а) тренер

Влітку “Ноа” запросив на місток 41-річного хорвата Сандро Перковича. Розпочав карʼєру у австрійських “Ільці” та “Нестербасі”, у 2018-му взявся за молодь “Штурму” із Граца та невдовзі перебрався до “Пафосу” в якості асистента.

Плідно співпрацював із загребським “Динамо” — помічником у молодіжці, виконуючим обовʼязки основного складу, недовго покерував і в ролі головного. Хорвати провели важку кампанію 2024/25, через незадовільні показники прибрали Ненада Бʼєлицю та Фабіо Каннаваро, тож дали Перковичу можливість у квітні 2025-го. Від спеціаліста вимагалося закрити страждальний сезон й на ділі відбулися 5 перемог, 1 нічия та 1 поразка.

Самостійно Сандро трудився не так вже й багато — у 2021-му прийняв “Акритас Хлоракас” із другої ліги Кіпру, але протримався до січня, а в 2022-му поїхав до “Риги”, де оперував Юрієм Вакулком, Владленом Юрченком й Олександром Філіпповим. Найцікавіше, що за всіх ресурсів, вкладених росіянами, не зумів здобути латвійське золото — з 81 очком відстав від “Валмієри” на 4 пункти.

Що в “Ноа”? Дуже нерівномірно подолана дистанція. Перкович заслужив кредит довіри, адже кваліфікувався до Ліги конференцій та виборов плейоф — як не крути, це історичний момент для Вірменії й внесок хорвата був відмічений навіть з боку “Пюніка”, “Урарту” й ще кількох місцевих команд.

Проте паралельно око муляє 5 сходинка Премʼєр-ліги — Варданян не відзначається експресивністю та поспішністю прийняття висновків, але зрозуміло, що Сандро необхідно додавати. У Єревані хочуть регулярно представляти себе у Європі, а поки “Ноа” далекий від максимуму.

б) команда

Ростер “Ноа” оцінюється порталом Transfermarkt в 13,2 млн євро. Зазвичай обойма комплектується за рахунок вільних агентів та орендованих, однак цього літа менеджмент не пошкодував трохи більше 600 тисяч євро, аби запросити центрфорварда Нардіна Мулахусейновича (230 тисяч євро, зі “Зріньскі”), центрхава Ованеса Арутюняна (200 тисяч євро, із “Сочі”) та хавбека Осіму Такуто (175 тисяч євро, із “Університаті” Крайова).

Подвиги у єврокубках посприяли ефективнішому залученню новачків — спостерігається географія від Португалії до Мозамбіка, хоча насамперед “Ноа” дивиться у бік росіян (всього 41 легіонер і це переважаюча цифра у рази). Були й наші співвітчизники, але не з надто приємним душком — Дмитро Клімаков та Єгор Луговий упіймали пожиттєвий бан за договірняки; також запрошувалися Денис Дедечко (викликався Михайлом Фоменком у збірну), Олександр Тупчієнко та Михайло Бабій.

А ще у 2023-му раптово заїхав добре знайомий Дьємерсі Мбокані — зʼявився у 10 матчах, зробив 2+3, але взимку 2024-го вирушив далі та незабаром повісив бутси на цвях.

А хто вартий уваги сьогодні? На “брамі” — Огнєн Чанчаревич, у захисті — центрбеки Сергей Мурадян та Натанієль Саїнтіні, фулбеки — Давід Суахеле (оформив 6 асистів) й Ерік Боакʼє.

Вище два опорники, — Густаво Сангаре (1+3) та Ян Етекі, — а на флангах розташовані Марин Яколиш (3+4) та Елдер Феррейра (7+8). Плеймейкером — Матеус Айяс (7+2), на вістрі — вищезгаданий Мулахусейнович (9+4). Несе в собі найбільшу загрозу — забив у кожному турі ЛК, приніс перемоги над “Рієкою” та “Легією”, врятував від поразок “Університаті” та “Абердину”.

Підсумок

“Ноа” має чесноти та їх не соромиться. Повторимося — ми анітрохи не здивуємося, якщо ці хлопці таки зчепляться із “динамівцями” у сподіванні досягти позитивного результату.

Наміри вірменів можна “зчитати” та спрогнозувати, а от на що розраховує Костюк — не зовсім очевидно. Чинний чемпіон України попрощався із міжнародною ареною й фактично позбавлений мотивації; хіба що потенційний головний тренер візьметься доводити професійну готовність Ігорю Суркісу, а сама команда — рятувати репутацію. Мовляв, а чому б не грюкнути дверима та піти у відпустку на стримано гарній ноті?

З іншого боку, чи резонно везти до Польщі та задіювати основу? Так, це останній поєдинок у календарному році, але що з того? Словом, тут є підводні камені й дати оцінку не так просто.