Кабаєв: «Як там кажуть: після бійки кулаками вже не махають»

Динамо Київ 1 годину тому
Вінгер Динамо прокоментував перемогу над Ноа у шостому турі Ліги конференцій (2:0)

Вінгер київського Динамо та автор першого забитого гола у матчі шостого туру Ліги конференцій проти Ноа (2:0) Владислав Кабаєв прокоментував перемогу команди:

– Вітаю з перемогою. В матчі, де ніякі турнірні завдання не вирішувалися. Але все одно – єврокубка гра, як Ігор Косюк говорив, важливо імідж зберігати. Наскільки ця перемога перед паузою додасть впевненості та хорошого настрою?

– Кожна перемога додає впевненості, хорошого настрою. Ти правильно сказав. Динамо завжди, з ким би не грало... Ми повинні розуміти, що це бренд українського футболу, що в нас зараз іде війна, що люди дивляться, в якому би становищі б там не були в турнірній таблиці.

Нам треба перемагати, показувати якісну гру. За останні місяці у нас був негативний досвід, було багато критики, яка була обґрунтована. Не було результату, як у внутрішньому чемпіонаті, так і в єврокубках. Ми всі розуміли, що у нас вже відпустка буде, але ніхто не приїхав сюди з таким, як кажуть, чемоданним настроєм. Всі віддалися цій грі. У нас була розмова з тренером, з президентами, які вірили та налаштовували нас на цю перемогу. З позитивом закінчили цей рік.

– Якщо зазирнути у турнірну таблицю, то там і не так багато насправді [позицій, яких не вистачило для плей-оф]. Три позиції, один бал, тобто з сімома очками команди пройшли далі. І з Фіорентиною був цей шанс. Якби була нічия... Наскільки це після матчу розуміється?

– Зараз можна багато казати. Як там кажуть: після бійки кулаками вже не махають. Звісно, що десь ми близько були, але я вважаю, що ми трошки пізно включаємось. Це і в Україні [чемпіонаті] буває в нас, і так в єврокубках. Дуже тяжко їздити, грати і там, і на два фронти, але, це теж, я так скажу, кайф. Тож хотілося, щоб у нас євровесна була в цьому сезоні. Не хочеться зараз якісь там гучні слова казати, що у наступному році... Давайте доживемо, щоб туди вийти ще. Але, звісно, десь воно тут було близько, біля нас.

Ми прибавляємо в якості гри. В нас інші зараз вимоги від тренера. В нас будуть збори в Туреччині. Тож є над чим працювати і більше знайомитись з тренерськими вимогами. Я думаю, що в нас все буде нормально в майбутньому.

– Сьогодні ти забив, Пономаренко забив, виходить – досвід і молодь. Прийшли молоді гравці з Ігорем Володимировичем, Редушко дебютував. Наскільки це поєднання десь дає результат? Видно, що всі викладаються. Навіть настрій в команд змінився.

– У нас Ігор Володимирович працював з молоддю і він знає, що можуть і чим можуть ці хлопці нам допомогти в майбутньому. Той сам Осипенко, який не вийшов, Захарченко дуже добре себе проявляє, Редушко. Це майбутнє Динамо. Ми вже бачимо, що хлопці не бояться грати на такому рівні. І той же Пономаренко. Скільки, три гри – три голи? Це також про щось каже на такому рівні. Тож я бажаю їм тільки удачі і для нас... Це добре, бо я такий вже, я не кажу там старий, але я трохи старше багатьох в команді. І все одно не можу розслабитись. Це добре, бо завжди підпирають. Ми всі розуміємо, що це – Динамо Київ. Тут не буде так, що ти сидітимеш два роки і чекатимеш свій шанс. Буде той грати, який сильніший. Чи йому 18, чи йому 30 років. Тож для мене це добре, для молоді це добре. Ми будемо знайомитись з усіма вимогами. Для – мене багато нового, а от молодь – вони працювали разом. Якщо тренер їх долучає, значить, вони на це заслуговують.

– Остання гра календарного року, зараз відпустка. Чи очікували цього моменту, трохи десь перепочити і знову, скажімо, заскучати за футболом вже на другу частину сезону? Що будеш у відпустці робити, якщо не секрет?

– Ну, я у тебе спитаю, чи чекав відпустки? Я думаю, чекав. Я думаю, що у кожної людини спитаєш, чи чекає вона відпустки... Звісно, чекає. Це такий момент, який ти реально чекаєш, бо, кажу як є – багато в дорозі, багато ігор, не бачиш дітей, сім'ю. То зараз в тебе є два–три тижні перепочити, побути без м'яча. Я хлопців і тренерський штаб бачу частіше, ніж своїх дітей. Є час насолодитися цим. Поїду, можливо, ще чесно навіть не думав, у Буковель. Там атмосфера для дітей. А так буду в Одесі у батьків, бо теж давно їх не бачив. Будемо дивитися, яка буде ситуація. Є там світло, або нема. Може в Київ повернуся. Поки складно сказати.