— Олег, після минулого чемпіонського сезону ви припускали, що у «Динамо» може відбутися регрес, насамперед у результатах?
— Ні, звичайно. А виявилося, що таке може бути і досить швидко. На мою думку, в середині команди були проблеми. Зміну наставника потрібно було проводити раніше. Ми, до речі, з Григорієм Михайловичем Суркісом посварилися на предмет цієї теми. Але, зрештою, те, про що я часто говорив, таки здійснилося.
— Тим не менш, нинішній чемпіонат кияни почали впевнено, вигравши чотири поєдинки, при цьому три — з великим рахунком. Що потім пішло не так?
— Не в образу деяким суперникам в УПЛ, але їхній рівень був не надто високий. Не варто забувати, що перемоги в чемпіонаті чергувалися з невиразними і програними поєдинками в єврокубках. Стався виліт із Ліги чемпіонів, Ліги Європи. Це помітно підкосило киян. Команда, скажімо так, попливла. А тренер не зміг зібрати колектив воєдино.
— Тобто, виступ у єврокубках став перешкодою для «Динамо»?
— У якомусь сенсі це так. Поразки не додають упевненості, плюс переїзди. Тут я згоден із тим, що непросто виступати в такому режимі. Коли було мало подорожей, у чемпіонаті очки набиралися регулярно. Потім автобусні маршрути збільшилися. А очікування від «Динамо» завжди найвищі. І тут виходить, що пролетіли повз Лігу чемпіонів, Лігу Європи. Втома, нервозність і потім в УПЛ пішли невдалі результати один за одним. І як показало життя, що і груповий етап Ліги конференцій став непереборним бар’єром для «біло-синіх». При тому, що в плей-офф виходять 24 з 36 команд. Сумно.
— Команда почала сезон, так би мовити, без новачків. А про підсилення головний тренер почав говорити, коли пішли невдачі. Чому так?
— Є команда з певним набором гравців. Хтось у найкращій формі, хтось — у гіршій, але їх потрібно тренувати. І якщо говорити про імена, то «Динамо» як і раніше залишається одним із лідерів в Україні по підбору виконавців. Але, як бачимо, наставник із цим не справлявся, тому й почав говорити про підсилення, як би у вигляді відмовок. Якби команда була правильно підготовлена, то й півскладу вистачило б, щоб бути в лідерах УПЛ.
— Чого не вистачило Олександру Шовковському, щоб зупинити падіння команди?
— Однозначно, що тренерського досвіду. Потрібно ж розуміти, що в минулому сезоні це була команда Мірчі Луческу. Шовковському потрібно було довести розпочате до кінця. Але поступово все розхитувалося. Я не втручаюся в тренувальний процес, але на зборах усі грають різними складами і мало хто награє кістяк із 15−16-ти футболістів. Це теж може бути показником нестійкості.
— Чи був у першій частині сезону матч у виконанні «Динамо», після якого ви були, скажімо, задоволені?
— Важко сказати. Оскільки не було цілісності. Виграли, програли, нічия і так по колу. Динамівського стилю нинішньої команди я не побачив. Кубковий матч проти «Шахтаря»? «Гірники» у пошуку своєї гри, принаймні, були на той час. Якби перемога була впевненою, тоді, так. Там була рівна гра. «Гірники» теж люблять атакувати. У них були вільні зони, і динамівці цим скористалися. А розкрити оборону команд, що закривалися, для киян було вкрай складним завданням.
— А найгірший поєдинок?
— Я б назвав серію в чемпіонаті з чотирьох поразок поспіль. На це було важко дивитися. Все почалося з «Шахтаря», потім ЛНЗ, «Колос» і «Полтава». Це, мабуть, був пік нездатності команди досягти потрібного результату.
— При таких результатах команди, від якої чекають лише перемог, може, і важко вибирати кращих. Тим не менш, назвіть трійку гравців «Динамо» з найменшими претензіями?
— Скажу словами Валерія Лобановського: у поразці винен тренер, а коли приходить перемога, то її заслужила команда. Знову ж, не було стабільності. Якщо один футболіст грав добре, то в наступному поєдинку він же діяв погано. Мало використовували Ярмоленка, коли це було дуже потрібно. Свій тайм він би провів на ура. Хто з головою — завжди на полі виділяється, навіть, незважаючи на вік. Ну, хіба що в середині поля своїми передачами тримав марку Буяльський, але це лише тоді, коли не було високої швидкості з боку суперника.
В «Динамо» немає футболіста, який би впевнено почувався в грі віч-на-віч, не кажучи вже про те, щоб обіграти двох-трьох опонентів.
— Замість звільненого Олександра Шовковського команду очолив Ігор Костюк. Саленко з оптимізмом дивиться в найближче майбутнє «Динамо»?
— Поки що, так. Це, якщо Костюку дадуть повну свободу дій. Зараз необхідно робити повне перезавантаження команди. Я вже казав, що можна втратити півроку, роблячи ставку на молодь. Костюк-то її добре знає. Не повністю, звичайно, але кращих гравців потрібно підтягувати до основи. Тренер не ворог сам собі, щоб використовувати футболістів, які не витягають. А деяких пора відпускати. Ось, наприклад, Шапаренко загубився у першій частині сезону. Якщо є пропозиція, потрібно продавати.
— Одна з головних проблем «Динамо» — відсутність якісного нападника. Щоправда, у останніх матчах на полі почав виходити Пономаренко. Що скажете про його перспективи?
— Я давно за ним стежу. І перше, що скажу, що Матвію потрібно трохи скинути вагу. А що стосується перспектив, то вони у цього форварда непогані. Тут важливо, як його в першій команді буде використовувати головний тренер. У команді «Динамо U-19» він звик часто брати гру на себе. На дорослому рівні це в нього поки не так добре виходить. Проте, це плюс для форварда. З досвідом усе буде на порядок краще. Він ще молодий, але інших надій поки немає.
— Багато молодих динамівських футболістів перебуває в оренді, зокрема, ваш син Роман. Він повертається взимку до «Динамо»?
— Поки не ясно. «Динамо» і «Зоря» разом поїдуть на збори, там і буде це питання вирішуватися. У нього ще півроку оренди. Моя думка така, що, якщо Роману будуть давати ігровий час, то це одне питання, якщо його чекає лава запасних, то краще поки залишитися в луганській команді.
— За яке місце в чемпіонаті буде боротися «Динамо»?
— Не варто забувати про Кубок України. Перемога в ньому дає право, якщо не помиляюся, потрапити в Лігу Європи. А що стосується вашого питання, то, на мою думку, в даній ситуації непогано було б зайняти третє місце.
— Тобто, про чемпіонство не може бути й мови?
— Надзвичайно складно буде відіграти дев’ять очок у того ж «Шахтаря». По суті, киянам необхідно практично все виграти. Сумніваюся, дивлячись на першу частину чемпіонату.
— Як, на вашу думку, виглядатиме трійка призерів із першого по третє місце?
— На мою думку, чемпіоном стане «Шахтар», друге місце, і це свого роду сенсація, я віддам ЛНЗ, третім буде «Динамо».
Сергій Бойченко