– Елліоте, нещодавно «Евертон» згадував, як Миколенко приходив у команду 4 роки тому. Очікування від його появи на «Гудісон Парк» виправдались серед вас?
– Я думаю, Миколенку не пощастило, що він прийшов в «Евертон» після легендарного Лейтона Бейнса та Люка Діня. Обидва ці гравці володіли надзвичайною майстерністю, тому їх наступнику було б важко тягатись у статусності. Хоча Миколенко не дуже активний на атаку, він демонструє надійність позаду. Не можу сказати, що Віталій є улюбленцем фанів «Евертона», але його поважають за стабільність, яку він демонструє у захисній лінії.
– Мико потрапив в команду ще за каденції Рафи Бенітеса, змінивши купу менеджерів. Хто з них найбільше допоміг йому спрогресувати?
– Гра Миколенка найкраще підходила Шону Дайчу. Віталій класно читає гру, видавши кілька оверперформансів проти найкращих вінгерів АПЛ. Миколенку вдалося закрити Сака («Арсенал»), Салаха («Ліверпуль»), Боуена («Вест Хем»). Після повернення Девіда Моєса Миколенко продовжує залишатись ключовою фігурою в захисті, яка дозволила клубу відійти від щорічних боїв за виживання.
– В яких аспектах гри Мико додав в Англії?
– Прокачав ще більше розуміння оборонної гри, утворивши стабільну ланку захисників з Брантвейтом, Кіном, Тарковським і Пікфордом.
– Віталію вдалося зробити персональних хейтерів своїми поціновувачами?
– На жаль, ні. Миколенко, безумовно, користується повагою і часом отримує похвалу за деякі свої виступи у грі позаду. Брак дій в атаці викликає постійні нарікання вболівальників «Евертона» в цьому сезоні. Хоча в попередні роки більш консервативний футбол підходив Миколенку, а коли команда почала підійматися, багато вболівальників сходяться на тому, що клубу потрібно посилити ліву бровку.
Віталій грає на одному фланзі з Грілішем. Ці двоє не побудували між собою справжніх відносин чи взаєморозуміння. Миколенко викладається на 100%, але, здається, не синхронізується з Грілішем, тримаючи свою позицію без постійних підключень. Вболівальники хочуть, щоб Миколенко йшов вперед, але загалом цього не відбувається.
– Яка ситуація з новим контрактом?
– У грудні Девід Моєс сказав, що сподівається залишити Миколенка в команді. Однак у довгостроковій перспективі я не бачу його в стартовому складі «Евертона» як постійного гравця основи, оскільки «Евертон» хоче повернути втрачені позиції за рахунок придбань у кожну лінію. Дотепер Моєс не був у захваті від лівого захисника Адама Азну, мабуть, бажаючи, щоб той набрав вагу і був готовий до фізичних навантажень англійського футболу, тому Миколенко зберіг своє місце зараз.
– В одному з інтерв'ю Мико згадував, що постійна боротьба за виживання дуже сильно б'є по психології. Це може спонукати Віталія відхилити потенційну пропозицію «Евертона»?
– Потенційно так. Це був дійсно складний і виснажливий час для всіх, хто пов'язаний з Евертоном, який боровся проти вильоту з ліги та зняття очок. Шкода, що час Миколенка на «Гудісон Парк», а тепер і на стадіоні Хілл Дікінсон, збігся з таким хаотичним і випробувальним періодом для нас.
– Чи може його профіль бути затребуваним в інших клубах АПЛ?
– Я не думаю, що в Прем'єр-лізі, але вважаю, що його профіль може бути дуже хорошим, наприклад, для клубу Серії А, де захист є пріоритетом для багатьох. Я думаю, що футбол в Англії є трохи занадто швидким для Миколенка, і його якості краще підійдуть для іншої ліги в Європі.
– Наскільки Моєс задоволений ним з точки зору бачення гри?
– Моєс йому довіряє. Раніше він давав оцінку його грі проти «найцікавіших вінгерів» Прем'єр-ліги. Як і вболівальники, ймовірно, іноді він хоче, щоб Миколенко більше йшов вперед, але в цілому, з точки зору оборони, він, мабуть, цілком задоволений тим, як той вписується в захисну лінію «Евертона».
– Як змінився «Евертон» з приходом Friedkin Group?
– Навколо панує спокій. Евертон зміг досягти достатнього прогресу під керівництвом Девіда Моєса, щоб не озиратися на команди, що займають три останні місця. Friedkins прийшли і спілкуються через клуб, на відміну від Фархада Мошірі, який частіше звертався до широкої преси, і я думаю, що вболівальники «Евертона» віддають перевагу і цінують такий стиль управління.
– Який напрямок розвитку вони обрали?
– Вболівальники дуже підтримують клуб і готові бути терплячими, щоб він міг приймати правильні рішення на полі та поза ним. Звичайно, деякі, в тому числі і я, з нетерпінням чекають на трансфери, але також розуміють, що відмова від витрат може бути вигідною влітку. Після декількох років перебування в нижній частині таблиці, я думаю, що прихід Фрідкінів дозволив вболівальникам побачити світло в кінці тунелю.
– З огляду на сестринські відносини з «Ромою», як розцінюєш можливу появу в команді ще одного українця Артема Довбика?
– Значна частина вболівальників дуже розчарувалася в Бету і Тьєрно Баррі, особливо після промахів з пенальті цього вікенду, і багато хто вважає, що жоден з них не володіє тими якостями, які потрібні «Евертону» в нападі. На мій погляд, Баррі має величезний потенціал і з часом може проявити себе, адже він вже показав хороші результати у «Вільярреалі» і продемонстрував свої здібності в «Евертон», а от Бету, хоча я його і люблю, просто не підходить для нападу.
Новий нападник, такий як Артем Довбик, який так добре проявив себе в Іспанії, може запропонувати щось нове. «Евертону» дійсно потрібні голи, тому будь-який нападник, який може регулярно забивати м'ячі, зараз є мрією.
– В такому разі чи існує ймовірність обміняти Артема на Бету, який успішно грав в Серії А?
– На папері це може бути рішенням, але багато залежить від того, як «Рома» і «Евертон» формуватимуть кадрову політику. Хоча «Рома» і «Евертон» пов'язані через Фрідкінів, їхні стратегії та плани щодо трансферів, звичайно, реалізуються повністю окремо, - вважає Бретланд.