В академію киян Бражко потрапив на рівні U-14, перебравшись із запорізького «Металургу». За його ж словами, тренерам було достатньо одного дня перегляду, щоб миттєво запропонувати переїзд у Київ.
Подальший ріст Володимира теж видався стрімким – у 17-річному віці він був основним опорником команди U-21 Юрія Мороза. Втім, саме тоді відбулася ситуація, яка сильно сповільнила перехід молодого гравця у дорослий футбол.
Восени 2019 року Бражко отримав важке пошкодження хрестоподібних зв’язок на передматчевому тренуванні. У хавбека діагностували розрив, а на відновлення пішло майже 10 місяців. Наприкінці 2020-го – чергова травма та пропуск зимових зборів.
Тренер Ігор Костюк, який потім працював з ним в «Динамо» U-19, назвав це основною причиною, чому його експідопічний лише тепер засяяв в УПЛ:
«Він мав би грати ще раніше, якби не розрив хрестоподібної зв’язки. Володимир випав на тривалий час. Потрібно було набирати форму та наздоганяти партнерів. Зараз Бражко зміг показати свої якості. Він здатен грати ще сильніше».
Хоча варто зазначити, що це не єдиний фактор затримки на юнацькому рівні. У сезон до повномасштабного вторгнення РФ Бражко, як і інші динамівці, отримав варіант з орендою в «Чорноморець» до «свого» тренера Мороза. Володимир – один з тих, хто відмовився:
«Думав про це влітку. Вирішив залишитись. Була дитяча мрія – зіграти у юнацькій ЛЧ. Ми були готові обігравати «Барселону», «Бенфіку».
Вважаю, будь-якої миті можна в оренду піти – і взимку, і влітку. Але я хотів лишитися. Сподівався ще на шанс у першій команді».
Цей текст взято з великого матеріалу.
Нагадаємо, сьогодні Володимиру Бражку виповнюється 24 роки.