Товариський матч.
«Динамо» – «Верес» - 3:2
Голи: Шапаренко, 22, 38, Бражко, 67 – Харатін, 40 (пен.), Шарай, 46
«Динамо» (1 тайм): Ігнатенко – Вівчаренко, Михавко, Біловар, Коробов – Михайленко, Шапаренко – Шола, Піхальонок, Волошин – Пономаренко.
«Динамо» (2 тайм): Ігнатенко – Дубінчак, Тіаре, Попов, Караваєв – Буяльський, Бражко, Яцик – Діалло, Герреро (Бленуце, 109), Герич.
Бо банально суперники можуть отримати додаткову інформацію під час цих ігор, після чого використати задля якихось власних здобутків у очних зустрічах уже на офіційному рівні.
Але якщо станом на початок нового року не існує можливостей для того, щоб перетнутись із потенційними опонентами на зборах, то чому б і не зіграти той товариський матч? Такої логіки дотримувались, вочевидь, київське «Динамо» та рівненський «Верес», коли домовлялись про зустріч у Белеку. Не забарився й формат чотирьох таймів по 30 хвилин, який активно практикує Ігор Костюк на чолі «біло-синіх».
І певний запал рівня УПЛ у цієї гри все ж таки був присутнім. Жодна з команд не хотіла поступатись у боротьбі, і з таким настроєм, як вони почали цю зустріч, краще б починався кожен матч нашого чемпіонату. Відкритий футбол без метушні в центрі поля й купа гольових моментів з обох сторін – «Верес» витримав початковий тиск «Динамо», але й сам змушував столичний колектив добряче працювати над захистом власних воріт. Але «Динамо» все ж таки забило на 22 хвилині свій перший гол, коли й темп матчу вже був трохи більш спокійним, і вдалось закиданням Піхальонка з глибини до лівого флангу штрафного залишити Вівчаренка та Шапаренка перед порожніми воротами.
Костюк побудував стратегію гри так, щоб зіграли два склади по приблизно годині ігрового часу. За винятком Бленуце, якого останнім часом навіть у офіційній графіці не позначають перед матчем, але румунський форвард усе одно отримує якийсь ігровий час. Щоправда, і нічим не відзначається особливим так само. Шандрук ідею свого колеги за тренерським фахом підтримав, тож і «червоно-чорні» зіграли в двох складах. Із урахуванням різниці в можливостях обох команд.
При цьому особливо класним та видовищним у виконанні обох команд вийшов саме другий із чотирьох запланованих таймів. Там глядачі й побачили найбільшу кількість забитих м’ячів. Аж три! При цьому «Динамо» наче й подвоїло власну перевагу, коли вчергове перед порожніми воротами залишила Шапаренка передачу Волошина, а наче й не зуміла команда Костюка втримати позитивний для себе результат.
Майже одразу після другого пропущеного «Верес» заробив пенальті зусиллями Шарая, після чого Харатін відзначився з позначки ударом під праву стійку, а згодом Владислав Шарай і сам скористався помилкою Михайленка під час передачі перед власним штрафним, та прицільно пробив у лівий нижній кут чужих воріт. Знову «Динамо» фактично само привезло голи у власні ворота.
Після цього настала тривала перерва поміж таймами, команди виконали заплановану ротацію, і зрештою киянам удалось знову доволі швидко відзначитись. Цього разу потужний дальній удар із лівого флангу від Бражка залетів під поперечину від Гороха, який чи-то не розігрівся, чи-то проґавив момент дальнього пострілу. Шкода, що це був останній цікавий епізод у цьому матчі, тоді як решту часу ці оновлені склади радше були охочі посперечатись зайвий раз поміж собою, аніж давати конструктив.
Наступний товариський матч київське «Динамо» проведе проти грузинської «Іберії 1999» 9 лютого, тоді як рівненський «Верес» за день до цього зустрінеться з «Кудрівкою».