– Воно завжди йде хвилями. Іноді ти десь загубився, відчув, що якщо вже не зовсім досягнув максимуму, але досяг багато, то воно якось так просто і піде.
Думаєш, що виходити в кожному матчі у складі – це вже нормально. Думаєш: «Якщо я не виходжу, то немає сенсу».
– Просто Бражко – занадто великий контраст. Основний склад збірної, вже капітанська пов’язка у «Динамо», лідер, найдорожчий футболіст фактично. А тут вже не викликають навіть у збірну, часто на заміні у «Динамо»… Занадто великий крок у його віці. Молодий вік, всі очікують, що як футболіст він буде тільки рости.
– От я кажу. Ось у чому проблема: ти піднявся на певний рівень – там треба зачепитися. І йти далі.
– Бражко виглядає просто досить розумним хлопцем, збалансованою людиною, не якимось дитиною. Від нього взагалі не очікували такого.
– Я не знаю, що там у нього всередині. Коли я бачу людину, її поведінку, відношення, можу аналізувати. А коли не бачу, тільки читаю десь у новинах… ну, я не можу сказати напевно.
Якщо хочеш хоча б стояти на місці, треба йти вдвічі швидше. Досяг чогось – треба ще більше почати працювати, бо хтось іде за тобою, хтось бачить тебе і хоче зайняти твоє місце. Тим більше в футболі зараз, коли кожна друга дитина хоче стати футболістом, — сказав Степаненко в ефірі «ТРЕНДЕЦЬ».