– У мене в гостях уже були Шабанов і Петряк, які були твоїми одноклубниками. І вони розповідали історії про те, що після початку повномасштабного вторгнення дуже змінилося ставлення в клубі саме до українців. Яке ставлення було до тебе в той час?
– Спочатку у всіх нас було все абсолютно добре, всі грали, все було нормально. Навіть у перший період повномасштабного вторгнення до нас нормально ставилися.
– Що змінилося потім?
– Слухай, ну вони такий народ, мадяри, знаєш… Як то кажуть, п####и, вибачте за бідність мови. Вони тобі кажуть в лице одне – а за спиною тебе х####ть.
– Лицеміри?
– Так. Ти потім зрозумів це, коли вже провів там якийсь період. У Шаби взагалі з першого дня – він як прийшов, підписав, не заладилося. Він з першого дня: «Н###й я сюди приїхав?» Я кажу: «Шаба, ну давай трошки позитивніше мисли». Він трошки пограв і потім поїхав: «Навіщо я з «Динамо» переїхав?»
Ну а потім, коли це все почалося, ми ж почали там в підтримку, ніхто на нас взагалі не звертав уваги, потім ще Бодя Лєднєв під’їхав, ми там намагалися щось організувати – взагалі ніхто не підтримував нас. Таке ставлення було. Казали: «Ми з вами! Ми з вами!», а маємо що маємо , – сказав Макаренко.