Про Вербича.
У нас всі у команді говорять російською. Він вже все розуміє. Гадаю, що Беньямін у наступному році вже буде говорити російською. Всі погані слова вже вивчив. Коли ти тільки приїжджаєш до країни, то перші слова, які ти чуєш — це одразу матюки.
Про українську та російську мову.
Звичайно, я розумію українську, як ви говорите “розумєю”: як іду до кіно, як хтось говорить. Щоб говорити — потрібна практика. Я тільки чую українську. Знаю декілька слів, але не говорю. Можете мені ставити запитання українською — я відповім без проблем.
Чи дивно, що в українській команді говорять російською мовою? Так, бо я знаю, яка я ситуація між Україною і Росією. Гадаю, що це якось неприємно, що ви у своїй країні говорите іншою мовою. Тому що, раніше у вас був європейськи…Радянський Союз. Я не хочу говорити про політику, оскільки це не моя справа.
Чи можливе щось подібне у Польщі? У Польщі тільки польська мова. Ми всі знаємо англійську, тому коли приїжджає іноземець йому легко адаптуватися в команді. Але тут всі говорили російською, тому я повинен був швидко вивчити російську, аби спілкуватися з усіма.
Іноді ходжу у кіно українською. Останнього разу був на фільмі
Хижак.
Жахливий фільм, дуже слабкий. Ще якісь два фільми були, не пам’ятаю.Я пацанам говорю:
Чому ви не говорите українською?
А вони відповідають:Ну так вже в нас є
. Назарій Русин говорить українською. Він біля Львова живе. Я завжди з нього сміюся, що він як поляк. Він теж іноді польські слова використовує і пацани його не розуміють в команді. Я його розумію, а вони іноді — ні.Про червону картку у матчі з Шахтарем.
Така ситуація, що м’яч попав у руку, суддя показав аут, все було нормально. Я дивлюся, що Степаненко йде і щось говорить судді. Ну так і сталося, що через нього я отримав другу жовту. Неприємний момент. Я не буду про нього говорити: він теж футболіст і треба його поважати. Він грає за вашу збірну. Жорстко грає на полі. Неприємно, що він постійно говорить із суддями. Краще, щоб грав і не говорив суддям — тоді буде все добре.
Про найкрасивіший гол.
Гол Ренну – найкрасивіший у моїй кар’єрі. Ден добре пропускав м’яч — побачив мене, що я там біжу і я в кращій ситуації. І так сталося, що добре пробив. Він так бутсою махнув, що його шукали за стадіоном. Може ще і далі. Я жартую. Просто така ситуація на полі. Це перший такий гол: з 35-ти метрів ударив.
Гармаш — хороша людина, потім жартували з ним. Що він сказав? Ні, він хотів вдарити. Потім переживав на полі, що не попав.
Історія про Олега Лужного.
Я можу про Лужного розказати тільки те, як дивлюся відео з Арсенала. Лужний багато кричить. Була гра, коли Хацкевич сидів на трибунах, а біля лінії був Лужний. Він так громко кричав, що неприємно було біля нього грати. Що кричав? Гадаю, що всі чули. Люди думають, що він б’є футболістів? Ні, він хороша людина. Звичайно, що буває жорсткий, але приємний просто. Він нас не “долбить”.
Приклад захисника.
У Динамо, можливо, Віда і Драгович. Звичайно, коли Домагой тут грав, то я на нього дивився. Він і як людина, і як футболіст дуже хороший. Він універсальний футболіст. Зараз я вже дивлюся на себе, як краще грати. А у світі? Я дивлюся, як грав Джон Террі. Захисник, який грав за велику команду, видно було, що всі його поважали. Коли твоя перша команда Челсі, то куди ти хочеш піти? Граєш у топ-клубі.
Про емоції на Олд Траффорд.
Я поїхав у Манчестер в 11 років, тому що ми виграли один турнір у Польщі. Це була нагорода для нас — винести флаг на футбольне поле. Там грали Англія та Польща. Англія виграла 2:1. Дуже приємно було подивитися на стадіон, який я бачив тільки по телебаченню. Потім разом зі збірною поверталися літаком. Це було для такої маленької людини приємним моментом.
Про не дуже вдалі результати Динамо.
Наприклад, ми грали з Карпатами, мали багато моментів, а Карпати нам забили з наших помилок, які не можна робити. Іноді так є, коли спочатку граєш на топ-рівні, а потім щось не получається. Тому що всі команди проти яких ми граємо стоять у своєму штрафному майданчику. Дуже важко забити гол, коли всі 11 гравців захищаються і тільки думають про оборону. Легше грати, коли можна контратакувати. У нас така команда, що краще грає через контратаки, а не позиційно.
Про збірну Португалії.
Це дуже хороша команда. Гадаю, що проти України вже буде грати Кріштіану. Вони без Роналду виграли нашу групу, У нас немає таких футболістів, які є там. Гадаю, що Україні буде важко з ними.
Три слова російською мовою, які знав до переїзду в Україну?
Спасибо
, а і був у нас в Польщі футболіст Заур Садаєв, він зараз за Ахмат Грозний грає, а у нас був в оренді. Він говорив: Давай деньги быстро
і ми з нього сміялися. І коли я вже вивчив російську, то йому подзвонив. Ми на нього “Саша” говорили. Тому що, якщо хтось із Росії, то ми говоримо “Саша”. Він Заур Садаєв, а ми на нього Саша говоримо. Я подзвонив йому і говорю: “Саша, привет”. Смішно було із Зауром.Зараз дуже багато українців у Польщі. Мама розповідала, що коли йде до магазину, то там більше українською говорять, ніж польською. Ідеш в Бєдронку, а там тільки українці. Для мене це прикольно, коли я туди приїжджаю, йду у магазин і щось говорю російською, то вони так дивляться і говорять:
А ты говоришь по-русски? Давай, переводи там что-то
. Смішно.Про поляка на євробляхах.
В мене теж є машина на євробляхах, як ви говорите. Ми сміємося, що тільки один поляк їздить на польських номерах у Києві.
Я думав, що поліція буде зупиняти, щоб став, поговорив з ними чи буде штраф, як це у вашій країні є. Якщо б не повірили, що я поляк? Я би одразу говорив англійською, щоб вони не зрозуміли і сказали «їдь далі».
Про Київ та Україну.
Україна мені дуже подобається: Київ, люди. У Польщі деякі люди говорять про Україну, що там усе погано. Але я сюди приїхав і усім говорю, що тут супер.
Нещодавно я мав запросити по-польськи на матч і я забув слово
Підтримка
польською. Я потім подумав:Як я міг забути слово польською?
. Одразу подзвонив мамі і кажу:Давай поговоримо по-польськи
. Найгірші перші 3 дні, коли я приїжджаю додому і перші дні говорю російською. І читаю російською, коли “П” — то значить “Р” російською. Смішно.Про українських футболістів у Польщі.
У Леху грає Костевич, грав Хобленко. Коли Костевич тільки прийшов, ми перші півроку грали разом. Він зі Львова, одразу все розумів, що ми говорили польською. Я був здивований, що він все розуміє і говорить трохи. Коли я був влітку у Познані, то прийшов до нього і говорю:
Давай російською поговоримо
. Він знає російську, але у Львові всі говорять українською, то він мені одразу відповів польською. Молодець Коста.