Тиждень тому відбувся знаковий перехід в історії українських футбольних легіонерів. Вже через три дні Василь Кравець, який до цього в другому за рангом дивізіоні, вийшов в основі клубу Прімери на матч Кубка проти «Реалу». Вчора (в неділю, 20 січня) уродженець Львову міг ще й проти «Барселони» зіграти, але за тим, як синьо-гранатові мстились «Леганесу» за поразку в першому колі, спостерігав на лаві для запасних.
Українці загалом дуже рідко грають в Іспанії. Це тільки в останні роки економічні проблеми «вигнали» з УПЛ десятки добротних гравців, які тепер шукають собі роботи закордоном. Але Іспанія для багатьох виглядає замріяно недосяжною.
Навіть сам трансфер 19-річного Кравця з львівських «Карпат» до «Луго» виглядав маленькою сенсацією (спочатку оренда, а потім повноцінний викуп влітку 2017-го року). Тут і з «Динамо» чи «Шахтаря» мало хто може перейти закордон, а що вже казати про менш зіркові «Карпати». Кравцю пощастило, що львівський клуб останнім часом намагається заробляти на футболістах.
Про «Луго» більшість з нас навіть не чули – ще якась команда з іспанської Сегунд на зразок «Понферрадіни», куди свого часу переходив Дмитро Хомченовський. Про якісь особливі успіхи ніхто не мріяв, бо все ж це, хм… «Луго». До того ж у всіх в пам'яті були інші переходи зі Львова до Іспанії – Швед не заграв в «Севільї», а Гуцуляк – у «Вільярреалі».
Однак середній рівень команди дозволив нашому захиснику вибороти місце в основі - іноді маленькі команди дають більше шансів пограти молоді. Два роки в Сегунді зробили йому гарне ім'я. І ще півроку тому почали з'являтись перші чутки про перехід до іншого клубу, тоді, щоправда, мова йшла про «Райо Вальєкано».
На Кравця звернули увагу навіть в тренерському штабі збірної України (щось у лісі...), куди загалом дуже неохоче викликають гравців не з «Динамо» чи «Шахтаря». Хоча і тут його ще не заграли. Якби він був умовним «динамівцем», то у нього вже був би з десяток матчів в збірній та черговий спеціаліст з динамівським минулим видавав би йому шикарні аванси.
Але Кравець грав собі спокійно в Іспанії. Першу частину цього сезону провів в основі, а його вже колишній клуб зараз йде в середині турнірної таблиці. Тримати довго легіонера та перепідписувати з ним контракт на чергові 5 років сенсу особливого нема, тому маленькі клуби тримають гравців до першої ліпшої пропозиції. Спочатку йому дають шанс пограти та себе показати, а потім розкручений товар йде далі на продаж.
«Луго» скористався цією ситуацією сповна та продав гравця до середняка Прімери «Леганеса». В пресі пишуть про вартість трансферу від 2 до 3,5 млн євро – якби там не було, але іспанці наварили на його продажі. А це вже гарний сигнал для інших клубів. Виявляється, на українських легіонерах навіть можна заробити гроші. Навіть, коли мова йде не про топових розкручених футболістів на кшталт Ярмоленка чи Коноплянки.
Це теж маркетинг і цей шлях вже проходили свого часу балканці, африканці та бразильці. Там вишукуються в чергу навіть за неосновними гравцями не найсильніших клубів, бо у цих легіонерів за плечима велика передісторія їх попередників. Купуючи умовного бразильця ніколи не прогадаєш («Але це ще не точно...» (с) ). З українськими легіонерами поки ситуація гірша – тут як пощастить.
І окремо треба відзначити, що Кравець піднявся з нижчого дивізіону до вищого. Це теж унікальне явище. Типовий український легіонер в Європі дуже рідко міняє дивізіони «вгору». Свого часу Андрій Вороні перейшов з другої Бундесліги до першої («Майнц» - «Кельн»), але він фактично виріс в німецькому футболі, тому це дещо інший приклад.
Звичайно, були різні випадки в сусідній Польщі, але там і рівень нижчий, а кількість українських легіонерів просто в рази більша. Ну і за успіхами умовного Романчука («Легіоновія», Д3 - «Ягелонія», Д1) не особливо цікаво спостерігати.
Чи заграє Кравець в «Леганесі»? Сума трансферу натякає нам, що на нього розраховують. Клуб з середняків, тому проблем Коноплянки з зірковими конкурентами теж не буде. До того ж це буде вже його другий клуб в Іспанії, отже, початкова акліматизація в місцевому футболі для нього вже позаду. Показово, що під час презентації він вже досить впевнено спілкувався з місцевими журналістами іспанською.
Йому всього 21 рік і не здивуюсь, якщо за декілька сезонів ми вже будемо обговорювати його трансфер до «Севільї» чи, а чому б і ні, «Барселони».
Антон Павлушко