– Після лондонських 0:3 експерти і вболівальники поділилися на дві категорії. Переважна більшість характеризує цю поразку словами «ганьба», «провал» і «катастрофа». Інші ж відзначають практично повністю український склад і закликають дати цій команді час. Яка позиція вам ближча?
– Друга категорія мені видається більш світлою і глибокою. Як я можу розчаровуватися, якщо ще не було зачарування цією командою? На жаль, я був готовий до такого виступу Динамо, очікував того, що у нас буде «нуль», натомість Челсі заб’є декілька м’ячів. Мріяв, аби їх було небагато, проте у наші ворота могло залетіти навіть значно більше, ніж три. Очікуваний провал. Навіть не провал, а сіренький виступ проти дуже породистого суперника.
Олімпіакос навіть у свої найкращі часи не дотягував до високого класу, це зовсім іншого рівня суперник. Порівнювати Олімпіакос із Челсі навіть некоректно. До того ж, усе було проти нас. Хацкевич залишився без форварда. Поза грою опинилися нові гравці з цікавою атакувальною філософією. Я б розпочав із Дуелунда: дуже шкода, що він ще практично не грає, адже в молодіжній збірній Данії – це головний футболіст. Його дуже довго, у своєму стилі, підпускає Хацкевич до повної свободи на полі, хоча Дуелунд вже довів, що є гравцем міжнародного класу.
Дуже бракувало Вербіча і Франа Соля. Довелося грати з одним форвардом – Русиним, який на своєму рівні проявляє себе. Але на рівні Стемфорд Брідж і плей-офф Ліги Європи годі було очікувати, що Русин перетвориться на форварда міжнародного класу.
– Попри всі перелічені вище аргументи, чи можна говорити про прорахунки головного тренера?
– Команда зіграла у полохливий футбол. Мене дуже дратує, коли вони виходять на поле і «відстоюються». Коли йде настанова: головне – не пропустити, а там вже як пощастить. Точно не було плану грати або хоча б спробувати зіграти у контрфутбол. На жаль, загубилися наші молоді таланти, які зазвичай ведуть і роблять гру – Циганков та Шапаренко…
– Рахунок першого матчу не залишає нам якихось особливих надій. Як би ви хотіли, щоб Динамо зіграло на власному полі?
– Я б хотів, щоб команда не програла – це зрозуміло. Народ прийде на цей матч, не сумніваюся. Буде повний стадіон. Динамо доведеться нелегко, але Челсі у виїзних матчах грає не так успішно, як вдома. Тим паче, це для них – далекий переліт. Я сподіваюся, що «динамівці» потішать нас пристрасною, бойовою грою, адже немає жодного сенсу «відстоюватися», притискаючись до власних воріт. Хочеться, щоб вони позбулися тієї скутості, яку ми бачили на Стемфорд Брідж. Заповнений Олімпійський гнатиме їх в атаку.