- Збірна України імені Шевченка – це інша збірна?
- Однозначно.
- Що змінилося, що кидається в очі?
- Думаю, нема тих емоцій, які були, коли я був. Це не те, що зараз мене в збірну не визивають. Розумію, що час пройшов, пройшла зміна поколінь і, можливо, нема того азарту, коли люди грають на футбольному полі з гарячим серцем. Напевно, трошки цього не вистачає. Але натомість більше присутня на полі футбольна думка, що ту чи іншу комбінацію треба довести до логічного завершення. І видно, що є якась ідея на футбольному полі. Але, можливо, немає тих емоцій, тієї холодної голови та гарячого серця.
- Це добре, чи це погано?
- Можливо це – реалії сучасного футболу. Футбол не стоїть на місці, він змінюється, прогресує. Хтось сказав, що у футболі два дотики – це багато, а в сучасному футболі і один дотик іноді забагато. Не думаю що це погано. Це – реалії, вимоги сучасного футболу.
- Андрія Шевченка ви, насамперед, знаєте, як гравця, виступали з ним в одній команді. А як можете охарактеризувати його тренерські якості?
- Так, ми знаємо Шевченко, як легенду українського футболу, володаря «Золотого м’яча», володаря Кубка Ліги чемпіонів, чемпіона Серії А, чемпіона України... Цей список можна продовжувати до безкінечності. Але зараз він починає тренерську кар’єру. На мій погляд, у нього якісна тренерська команда. І тренерський старт почати не з клубу, а з такої махіни, як національна збірна України – це також не кожному під силу. Вважаю, що старт у нього зараз непоганий, але подивимось, як буде далі. Завжди приємно проявляти свої якості проти якогось гранда європейського чи світового футболу.
Наразі Україна показує сучасний якісний футбол. Тому, думаю, більше компліментів можна робити. До того ж завжди треба підтримувати свою збірну.
- Хто лідери сучасної збірної України?
- Якщо брати останні матчі, то це – Маліна. Він сміливо бере гру на себе, не боїться йти в обіграш, не цурається чорнової роботи. Звичайно також хочеться відмітити прогрес Зіни, який зумів проявити себе в такому топ-клубі світового футболу, як «Манчестер Сіті». З футболістами світового класу людина не опускала руки, видно, що працювала. А зараз його можна вважати гравцем основного складу «МС».
Вважаю, що навколо цих людей і будується нинішня збірна. Але, молодість, це хоч і добре, однак в той же час досвід того ж Андрія П`ятова, який показав клас в останніх матчах, дорого вартує. Андрій – воротар топ-рівня і завжди, коли потрібно, прийде на допомогу.
- Ще декілька років тому писали, що Федецький – незамінний правий захисник збірної України. Але зараз там грає Бутко, Караваєв, награється Болбат… На ваш погляд, зараз є у нас хороші флангові захисники?
- Такого, як Федецький вже не буде (сміється). Завжди є хороші футболісти, з якими потрібно працювати. Для мене, як еталон, це людина, яка завжди, кожен день працює над своїми якостями та розвиває їх. Це Кріштіану Роналду. Мессі – це талант, а Роналду – це еталон Профі з великої букви, який прагне удосконалюватися кожний день.
Той же Караваєв в клубі більше грає на атаку, але у збірній йому потрібно більше працювати над захисними якостями. Але все в його руках, треба розвиватись. На рахунок інших правих захисників… альтернативи Караваєву наразі я не бачу. Бутко мало грає, а Болбат – це не зовсім правий захисник. «Шахтар» - команда, яка завжди грає на атаку. Кого б Фонсека не поставив правим захисником, команда завжди атакує. Але коли «Шахтарю» приходиться захищатись із серйозними європейськими клубами, завжди виникають проблеми.
Тому я вважаю, на цій позиції повинен грати футболіст, який має більше захисних якостей.
- Шевченко не викликав у збірну Ярослава Ракицького із пітерського «Зеніта». Ви погоджуєтесь з цим рішенням?
- Однозначно. Він сам розумів, що поклич він Ракицького і люди були готові збиратися, щоб зривати матчі. Піднявся би такий кіпіш, і я б однозначно підтримав його.
- Ваш друг Коноплянка – за Ракицького…
- Я не проти Ракицького. Не проти його, як футболіста. Але проти вчинка, який він зробив. Звісно, можна говорити про «Шахтар», що це клуб продав гравця в чемпіонат Росії. Так, це робота менеджмента. Але клуб не може примусити нікого перейти проти своєї волі. Це була його думка, його вчинок, його рішення. Кожна доросла людина вправі приймати те чи інше рішення. Думаю, Ракицький сам розумів, що Шевченко його не покличе.
- А якщо брати ігрові якості?
- Це кращий центральний захисник, з яким мені доводилося грати. Він добре грає позиційно і у відборі та володіє гарним пасом. Також він володіє гарною технікою. Якщо брати суто професійні якості – тут питань не виникає, Ракицький - гравець хорошого рівня.
- Тобто не виклик Ракицького – це послаблення для збірної?
- Однозначно. Але вважаю, що Шевченко десь знайшов схожий варіант із Матвієнком. Якщо Коля трошки набере маси, то він буде схожим. Матвієнко також непогано оснащений в технічному плані. Та сама ліва ніжка в нього теж непогана. Звичайно, він тільки починає, будуть помилки, але він – профі своєї справи, він хлопець відповідальний. Так що прогрес, думаю, буде видно найближчим часом.
- Вперше майже за три роки в резервний список потрапив Роман Зозуля. Але шансів у нього практично не було, адже отримав громадянство Мораєс. Сам Роман в соцмережах обурився цим рішенням…
- Ви розумієте, Мораєс отримав паспорт, але без рішення головного тренера збірної він би не отримав виклик. Ще раніше, коли я виступав у Німеччині, особисто спілкувався із Шевченком на рахунок Марлоса. Тобто моя думка і тоді і зараз залишається незмінною. В збірній повинні грати українці. Не треба натуралізувати.
Той же Роман Зозуля, подивіться, як на нього моляться фанати «Альбасете». Його на руках носять! Мені доводилось бачити в інтернеті його матчі, як він працює. Ця людина – пахарь по життю. Він українець. Ну поставили грати Марлоса. Ярмола травмований, але ж Циганков сидить. Вже за ним бігають хороші клуби Європи, а в збірній він сидить. А грають люди з іншої країни з українським паспортом. Це неправильно однозначно. Треба закривати цю лавочку. Це збірна України, а не клуб, де можна все робити в своїх інтересах. У нас досить багато класної молоді, з якою треба працювати. Результат? Це вже зовсім інше питання. Якщо ви хочете результат, так, можна натуралізувати 11 гравців з інших країн, але я вважаю. що це буде неправильно. Україна завжди славилася хорошими гравцями. Але ж важливо мати і патріотизм. Тільки українець розуміє, що таке грати за свою країну.
- Кому в збірній ви хочете передати привіт? Які шанси у цієї команди на вихід із групи до Євро-2020?
- Конопі. Я до нього і в Німеччині приїжджав в гості і зараз спілкуємось. Шанси? Все в руках хлопців. Є непоганий ігровий малюнок та стартовий результат. Якщо будуть працювати в тому ж дусі, то, думаю, Україна потрапить на Євро.
- З першого місця реально вийти?
- Реально з любої групи виходити. Коронна фраза Михайла Фоменка: «Шанси є навіть тоді, коли їх нема». Збірна Люксембургу, Сербії і навіть Португалії – по силам нашій команді. Як бачимо доля фарту у нашої збірної є, а без нього нікуди. Але цей фарт треба ще у Боженьки заслужити.