«Я вперше приїхав до України у 2000 році. І першого дня я відразу потрапив на матч збірних України та Польщі. Тоді, на жаль, українська збірна програла. Я жив у Києві з 2000 по 2003, а потім з 2007 по 2008 роки.
Мені дуже подобається ваш футбол, подобається, як грають українські клуби в європейських турнірах, як проходить ваш національний чемпіонат. Взагалі, історія футболу в Україні дуже захоплююча...
Вперше я зацікавився Металістом, коли команда приїхала грати до столиці проти ЦСКА. Тоді я жив у Києві. Приїхало багато фанатів із Харкова і всі вони були в жовтих футболках. До цього в Україні я не бачив настільки пристрасних фанатів. Потім мене відправили у відрядження до Харкова і через інтернет-форум фанатів я домовився зустрітися та разом відвідати гру. Це був матч проти Кривбасу, який закінчився внічию 0:0. Я був дійсно вражений стадіоном і закохався у клуб і місто одразу. У мене в Харкові з тих пір є справжній друг, з яким ми товаришуємо ось уже 18 років. Його звуть Анатолій (Хамаєв – прим. ред.) і він працює у клубі Металіст 1925.
Коли зник футбольний клуб Металіст, я був дуже засмучений. Але потім ентузіасти – великі шанувальники футболу – створили клуб Металіст 1925, і я став його шанувальником. Дуже радий, що вболівальники беруть участь в управлінні клубом, це дійсно народна команда. Тепер я дивлюся трансляції матчів Металіста 1925 в інтернеті, читаю всі новини про команду на офіційному сайті. Коли в березні на роботі мені дали два тижні відпустки, я вирішив, що обов'язково поїду до Харкова та підтримаю команду в такому важливому матчі (проти СК Дніпро-1 – прим. ред.)», – цитує вболівальника офіційний сайт «Металіста 1925».