Позавчора київський клуб презентував уругвайського новачка Карлоса де Пену. 27-річний вінгер дістався «біло-синім» безкоштовно, уклавши піврічну трудову угоду з можливістю подальшої пролонгації. На перший погляд «Динамо» цим придбанням нічого не втрачає, а лише має шанс отримати в свої ряди повноцінну бойову одиницю. Однак все не так просто, а, якщо точніше, зовсім не просто. За винятком кількох бразильців, які вписалися в динамівський ансамбль (Рінкон, Данило Сілва, Бетао, Корреа), інші представники Латинської Америки не зуміли проявити себе в нашій країні. Але ж серед них були куди більш сильні і розкручені гравці, ніж де Пена!
Взагалі, поява в Києві де Пени - чистісінької води ризикований експромт. Позиція лівого вінгера в «Динамо» окупована одним з лідерів Вербічем, замінити якого з різним ступенем ефективності здатні Сідклей і молодий Цітаїшвілі. Кадровий голод у команди Хацкевича спостерігається далеко не на лівій бровці, а в атаці. Стало бути, де Пена - явно не панацея від нині існуючих бід. Так, уругваєць може зіграти на вістрі, але не так давно те ж саме говорили про Буено, який в результаті безславно покинув Україну зовсім недавно. Погодьтеся, схожа ситуація.
Якщо відверто, доцільності в появі в «Динамо» чергового латиноамериканця сумнівної якості немає ніякої. Судіть самі, де Пені вже 27 років, до того ж кращі його сезони в рідному «Насьоналі» далеко позаду. Спроба підкорити англійський «Міддлсбро» була відверто провальною, а повернення на батьківщину також не склалося. Ось і залишився на початку року Карлос біля розбитого корита, опинившись в незавидному статусі вільного агента. При цьому потрібно розуміти, що часу на звичну для його земляків акліматизацію буде у де Пени вкрай мало...
Звичайно, потрібно спробувати знайти позитив. До сильних ігрових якостей київського новобранця можна віднести досить високу швидкість, вміння брати гру на себе і роботу корпусом. Колись відібрати у де Пени м'яч було дуже непросто, він непогано грав на другому поверсі, та й пробити вінгер здатний прицільно і сильно. Ось тільки, чи не розгубив він всі ці якості в періоди неслави і простою?! Те ще питання... До того ж уругваєць, подібно до багатьох своїх земляків-колег, частенько нехтує оборонними функціями. Наприклад, в цьому аспекті той же Сідклей виглядає куди більш корисним.
На жаль, в динамівській історії подібних дивних придбань було чимало. Останнє з них (ми, нагадаємо, не беремо до розгляду бразильців) - захисник Карлос Самбрано. У минулому році перуанець якось раптово виник в Києві, і за півроку примудрився лише пару разів потрапити в заявку на матч. Дуже знаковий для «Динамо» латиноамериканський трансфер, який красномовно характеризує ефективність селекційної роботи киян з дуже невигідною боку.
Копнемо історію. Першим серед латиноамериканців (не бразильців) був Роберто Нанні. Ще в 2003 році зірковий аргентинець з великим пафосом прибув до Києва і тоді здавалося, що ось він - довгоочікуваний бомбардир. Але форвард надій не виправдав, провівши десяток матчів за клуб, після чого, вже без пафосу, відбув геть. Заїжджали сюди і колумбійці. Щоправда, Харрісона Отальваро і Пепе Морено зараз можуть пригадати лише найвідданіші вболівальники і шалені любителі статистики. Далі був болівієць Дієго Суарес, який приїхав в Україну зовсім юним, але себе не проявив. Провівши майже півтори сотні матчів за другу команду, колись багатообіцяючий болівійський хавбек повернувся в рідні пенати.
У 2010-му в «Динамо» опинився аргентинець Факундо Бертольо, якого до цього порівнювали з самим Дієго Марадоною. На жаль, з хавбека не вийшло не те що зірки, а навіть подоби гравця основи. Через рік до динамівських берегів причалив колумбієць Андрес Ескобар, але тут же миттєво зник з радарів, змінюючи одну оренду за іншою. Рік по тому - ще одна трансферна колізія. Аргентинський форвард Марко Рубен здавався непоганим варіантом посилення атаки, проте забив лише одного разу в 11 іграх, після чого також поїхав геть. Лише підписаний в 2015 році Дерліс Гонсалес в якійсь мірі зміг стати в Києві своїм. Але потрібно робити поправку на той факт, що купувався він уже за солідні гроші з міцного європейського клубу. Тільки в минулому році парагваєць на орендних засадах перейшов в бразильський «Сантос», залишивши після себе слід у вигляді 52 матчів і семи забитих м'ячів. З високою часткою ймовірності Дерліс полетів і повернутися вже не обіцяє...
Як би там не було, поспостерігати за черговим латиноамериканець в «Динамо» буде дуже цікаво. Хто знає, можливо де Пена зуміє посоромити численних скептиків ?! Щоправда, куди ближчим бачиться зовсім інший сценарій, за яким уругваєць, в кращому випадку потрапивши кілька разів в заявку, в результаті відправиться додому. У будь-якому випадку, істину покаже лише дійсність.