«2002 рік. 13 травня, понеділок. Дорогою до аеропорту у розмові постійно поверталися до однієї теми. Здоров'я Тренера.
Сподівалися на краще. А виявилося, що той день закарбується у пам'яті як день втрати. Яку з часом навчаєшся сприймати, але не приймати», – написав Джулай у своєму
2002. 13 травня, понеділок. Дорогою до аеропорту у розмові постійно поверталися до однієї теми. Здоров'я Тренера. Сподівалися на краще. А виявилося, що той день закарбується у пам'яті як день втрати. Яку з часом навчаєшся сприймати, але не приймати. #ЛобановськийНазавжди
— Dmytro Dzhulai (@dmytrodzhulai) 13 мая 2019 г.