Так, турнірної інтриги не було, але напруга від цього не розвіялась, особливо це спостерігалось у гравців Динамо, для яких це був однозначно матч престижу. Підопічних Хацкевича язик не повернеться звинуватити у відсутності бажання.
Капітанську пов'язку носив Сергій Сидорчук, але справжнім лідером киян у цьому матчі був Віктор Циганков. 21-річний вінгер своїм прикладом вів партнерів вперед, саме з флангу Віктора виникали найгостріші моменти біля воріт Пятова, саме його соло призвело до призначення пенальті у ворота «гірників», а в підсумку Циганков і реалізував 11-метровий. На протилежному фланзі непогано виглядав новачок «біло-синіх» Де Пена, який теж непогано взаємодіяв з партнерами та загострював гру, щоправда вздовж лівої бровки поля атаки відбувались значно рідше. Варто відзначити, після заміни Бєсєдіна на Шапаренка саме уругваєць взявся виконувати функції центрфорварда.
Високий пресинг від гостей виглядав дуже переконливо. Напівосновний склад «гірників», практично, нічим не міг протидіяти супернику в першій половині зустрічі.
Експериментальний склад від Паулу Фонсеки теж важко назвати провальним. Зрозуміло, що чемпіонство вже в кишені і можна «не напрягатись», що часто і робив Шахтар у подібних ситуаціях, але не цього разу. Молоді легіонери донецького клубу хотіли довести головному тренеру, що на них недаремно звернула увагу селекційна служба українського гранда, щоправда лише після перерви.
Наставник «гірників» зміг струсонути команду словами, адже заміна молодого Фернандо на більш досвідченого Дентінью не виглядала наріжним каменем поєдинку. Так, можна пояснити цей перелом гри вилученням Шабанова перед свистком на перерву, але чисельною більшістю господарі користувались не більше 20 хвилин.
Взаємодія Тете і Кайоде дозволила Шахтарю не тільки зрівняти рахунок, а і була близькою до того, щоб закріпити чемпіонство перемогою над принциповим суперником. Досить органічно в схему гри португальського фахівця вписувався 19-річний Манор Соломон. Загалом, Фонсека може бути спокійним за молодий ресурс клубу на майбутні сезони. В УПЛ цієї потужності буде більш, ніж достатньо, для боротьби за золоті медалі, а от щодо єврокубків... це вже інше питання.
P.S. Однозначно можна констатувати, що інтрига є, вже не в цьому сезоні, але таки є. Такі матчі ще вселяють надію українському глядачу, що УПЛ не приречена.