П'ять головних уроків для збірної України після фіналу ЧС-2019 (U-20)

Збірна України 17 Червня, 10:26
Холодний аналіз гарячого, приголомшливого успіху команди Петракова

Хотілося б почати з того, що головним героєм тріумфу молодіжної збірної України можна назвати Олександра Петракова. Наставник попрощався після фіналу з Південною Кореєю з більшістю своїх підопічних, багато з них перейдуть під опіку Руслана Ротаня в збірну U-21. А деяких з них Шевченко може викликати в національну, головну команду країни. Чому б ні? Талановитий наставник зробив все можливе, щоб це покоління українських футболістів голосно заявило про себе.

Так що ж головне в цьому успіху? Що нам необхідно зробити, щоб розвинути перевагу і не забувати минулих помилок?

1. Чемпіонати світу просто так не виграють. Такі турніри визначають потенціал головних команд країни, можливість молоді прогресувати і розвиватися. Всі ми знаємо, що українська земля багата на таланти, головне працювати, не зупинятись і реалізовувати свій потенціал. Якщо подивитися на минулих переможців ЧС (U-20), то там немає випадкових команд.

У більшості своїх матчів на Мундіалі українці домінували, навіть в дебютному, дуже складному поєдинку проти збірної США, «синьо-жовтим» вдавалося все тримати під своїм контролем. Хоча, звичайно, багато чого не виходило, давалися взнаки «помилки по молодості», і були періоди, коли суперник доставляв нам серйозні проблеми.

2. Досвід. Неймовірного досвіду набралися юні талановиті гравці. Зараз неможливо сказати (та й немає сенсу гадати, робити безглузді прогнози), хто з гравців стане справжнім майстром, виросте в зірку, але імпульс, поштовх для майбутніх звершень є. З таким досвідом в подальшій кар'єрі буде набагато простіше, головне не зупинятися на досягнутому.

Ми посилили ігрову дисципліну і відповідальність, стали більш професійними.

Олександр Петраков

Відомо одне, ці імена необхідно запам'ятати. Хтось із них обов'язково вистрілить, у деяких може не вийти, але всі гравці і тренер довели - майбутнє в українського футболу бачиться в світлих тонах. Як говорив Петраков перед півфіналом з Італією: «Але найголовніше - ми посилили ігрову дисципліну і відповідальність, стали більш професійними. Це стосується як гри, так і повсякденного життя». А досвід це і є основна їжа для справжніх професіоналів, власне, завдяки багатому досвіду і стають професіоналами.

3. Дуже необхідна перемога в психологічному плані. Тільки подумати - Чемпіони світу! Хоч і в певній віковій категорії. Однак яка моральна перевага, цей успіх надихне і основну національну збірну, і багато клубів, які гратимуть в єврокубках. Адже планка піднята дуже високо, не можна тепер «впасти обличчям в бруд».

Хотілося б, щоб чемпіоном стала європейська збірна. Хто це буде? Можливо і ми.

Олександр Петраков перед матчем з Колумбією

4. Збірна України U-20 - це команда зірка, а не команда зірок. Яскравих індивідуальностей у тренеров сборной вистачало: був і один рудий, і технічний, таранний форвард, швидкісні флангові хавбеки, а також надійний тил. Особливо важливо, що була хороша лінія півзахисту. Так ось, гравці не намагалися перетягнути ковдру на себе, коли це було необхідно, жертвували індивідуальними діями заради командних, майже завжди вчасно віддавали пас і допомагали один одному.

Вся команда органічно доповнювала один одного, а в певні періоди «синьо-жовті» показували неймовірно зрілий футбол, приймаючи холоднокровні, мудрі рішення. Особливо хочеться тут відзначити, коли йшли простріли з флангів (наша грізна зброя), один з форвардів вів захисників за собою і залишав більше вільного простору партнеру. Показовим є тут момент з голом італійцям.

5. Потенціал. І ще трохи про потенціал українських футболістів і футболу в Україні взагалі. Майже всі наші гравці виступають на внутрішній арені (всього три легіонера в збірній), але мають прийнятні, досить лояльні контракти зі своїми клубами - без рабських зобов'язань, як це було ще років десять тому. Напевно, після такого успіху будуть пропозиції від представників найсильніших чемпіонатів Європи, чим необхідно скористатися.

Чемпіонат світу - хороша школа для наших гравців, вони прогресують. Після Мундіалю гравці перейдуть вже в збірну U-21, але я не хочу з ними прощатися...



Олександр Петраков

«Варитися в своєму котлі» не приносить результатів, але якщо гравці будуть їхати в топові першості, будуть набиратися досвіду, рости і ділитися в збірній цим досвідом з партнерами, це дасть поштовх для подальшого розвитку футболу. Тим більше, що абсолютна більшість цих футболістів повернеться в Україну, хтось догравати, хтось тренером, але вже з іншим менталітетом, що знову ж таки зіграє нам всім на користь. Можливо, це плани на довгу перспективу, але про майбутнє треба думати вже зараз. Саме для цього і проводять такі турніри, як чемпіонат світу U-20.