- Георгію, звідки у вас взялися сили в кінцівці фінального матчу проти Південної Кореї, коли ви забили третій гол у їхні ворота?
— У мене було багато моментів до цього, не міг забити з 3-4 метрів. А тут забив у фіналі. Емоцій багато, словами не передати. Головне, що виграли. Радий, що привезли Кубок в Україну. Для мене це велика честь прославляти Україну.
— Усвідомлюєте статус чемпіона світу?
- Зараз не розуміємо ще цього. Напевно, зрозуміємо через пару років, щоб усвідомити, що ми зробили.
— Яке завдання у збірної України було перед початком турніру?
— Вийти з групи, а потім ми хотіли пройти кожен наступний етап.
— Як ви на трибуні пережили останні хвилини матчу з Італією?
- Я сидів на трибуні і бачив все це з боку. На полі бути легше. Мені було важко теж. Схопився за голову і думав, що все... Сил у хлопців вже майже не було. Я почав кричати, щоб суддя подивився VAR. Слава богу, що він скасував цей гол.
— Коли зрозуміли, що перемога над Південною Кореєю буде за Україною?
— Напевно, після мого третього гола. До цього йшла наполеглива гра.
— Сил на весь турнір вистачало?
— Спасибі нашим масажистам, вони відпрацювали на найвищому рівні, відновлювали нас дуже якісно. Ми теж професійно ставилися до відновлення.
- Ви залишитеся гравцем Динамо чи хочете спробувати сили в іншому клубі?
- Усі думки про Динамо. Але спочатку буде відпустка, а потім збори і хочеться пробитися в основний склад команди.