Довгі торги за Маліновського підходять до завершення, Генк і Аталанта зійшлися на сумі 13,7 мільйона євро. На перший погляд, цей трансфер повинен принести користь всім: для Руслана – крок вперед у сильніший чемпіонат, для бергамасків – підсилення перед важливим сезоном у єврокубках, для Генка – гроші за футболіста, який більше не хотів грати за клуб. Розберемо ситуацію детальніше.
Для початку декілька загальних фактів про нинішню Аталанту:
1. У минулому сезоні «нерадзуррі» вибороли бронзові медалі Серії А, випередивши Інтер, Мілан і Рому. Восени вони зіграють в груповому етапі Ліги чемпіонів.
2. Аталанта стала найрезультативнішою командою попередньої Серії А як за реальними голами (77 м'ячів), так і за очікуваними (74xG). Дуван Сапата в бомбардирських перегонах обійшов Кріштіану Роналду та посів друге місце.
3. Аталанта – тренерський проєкт Джан П'єро Гасперіні. 61-річний фахівець у міжсезоння відмовився від пропозицій топ-клубів, оскільки не мав би там повної свободи дій. У Аталанті він її має, завдяки чому вибудував найсимпатичнішу команду на Апеннінах.
Аталанта бере Маліновського не під стартовий склад
По ходу попереднього сезону Гасперіні перейшов на схему 3-4-1-2. Футбол Аталанти складний і особливий, побудований на основі сильних сторін футболістів. Наприклад, у центрхавів – Ремо Фройлера (лівого) та Мартена Де Рона (правого) – різні функції на полі. Перший краще працює з м'ячем, другий – ефективніший при обороні, а тому розвиток атак і структура пресингу на флангах відрізняються.
Номінально це конкуренти Маліновського по позиції, але Руслан не схожий на жодного з них за ігровими характеристиками. Це підтвердив і головний тренер: «Він відрізняється від наших центрхавів Фройлера та Де Рона, більше націлений на атаку. Спробуємо знайти для нього найкращу позицію на полі. Маліновський зможе підмінити між лініями Гомеса».
Папу Гомес – капітан і центральна фігура в структурі Аталанти. Українські вболівальники пам'ятають його по грі за харківський Металіст 5 років тому. В Аталанті аргентинець еволюціонував у треквартисту. Саме переведення Гомеса в центр і доленосний перехід Гасперіні на 3-4-1-2 стали головними причинами прориву бергамасків.
Гомес – топ-1 італійського чемпіонату-2018/19 за кількістю створених моментів і передач у фінальну третину поля.
Деякі експерти називали Гомеса найкращим гравцем Серії А за підсумками минулого сезону. Іншими словами – замінити його неможливо. Максимум – розвантажити після матчів Ліги чемпіонів (Гомесу 31 рік, графік з двома матчами на тиждень для нього буде складним).
Як стало відомо «Футбол 24», трансфер Маліновського ініціював лише президент Аталанти Лука Перкассі. Спортивний директор і головний тренер були проти.
«Коли ти готуєшся до Ліги чемпіонів, то не можеш дозволити собі не підсилюватися. Ми повинні робити бодай щось. Лука Перкассі намагається підписати гравців, які вже зараз можуть допомогти команді. Наші скаути переглядали Маліновського і дали йому хорошу характеристику. Мені більше потрібен форвард, але й це непоганий успіх на ринку перед Лігою чемпіонів», – каже Гасперіні. Руслана взяли в ротацію.
Погані новини для Маліновського – ротація мінімальна
Гра Аталанти в усіх стадіях серйозно залежить від кожного з основних гравців, втрата будь-кого з них стає проблемою – ламається структура. Тому Гасперіні дуже обережно ротує склад, не садить ключових виконавців без великої потреби на лаву. Лише в центрі оборони були більш-менш часті перестановки.
Центральні хавбеки Фройлер і Де Рон, а також треквартиста Гомес – буквально незамінні в цій команді (всі провели по 35 матчів у Серії А-2018/19). Якщо вони уникнуть травм, Маліновському не варто розраховувати на багато ігрового часу навіть в умовах виступів на два фронти.
Аталанті вдається неймовірне – після вдалого сезону клуб зберігає всіх своїх зірок (можливий продаж хіба що центрбека Джанлуки Манчіні). Перспектива Ліги чемпіонів і продовження роботи під керівництвом Джан П'єро Гасперіні надихає футболістів залишитися в Бергамо.
Однак є й інша сторона – ці гравці сильні саме в особливій структурі Аталанти. Не факт, що за її межами вони будуть настільки ж ефективними. І навпаки – не факт, що виконавці, які добре себе проявили в інших клубах, заграють в Аталанті. Особливо у випадку Маліновського, коли тебе беруть навіть не під конкретну позицію і конкретні функції, а для розширення складу.
До того ж, хавбек збірної України не буде першим вибором на підміну. У команді вже є Маріо Пашаліч, який схожий за ігровими характеристиками на Маліновського більше, ніж будь-який інший хавбек Аталанти. У минулому сезоні він якраз мав проблеми з тим, щоб знайти себе в Аталанті. З основи він нікого не витіснив, а почергово виходив у різні кути центрального трикутника. Така ж роль підготована Маліновському, вони конкуруватимуть за статус «першого запасного». У Пашаліча перевага – він вже знайомий з вимогами Гасперіні.
Чим особлива Аталанта – що чекає на Маліновського
Все вказує на те, що Руслан не матиме багато шансів, але він їх точно матиме. Отож, куди потрапив українець і з чим йому доведеться стикнутися.
Головна фішка Аталанти – персонально орієнтований високий пресинг. Команда намагається відрізати супернику можливість атак через центр. У першій фазі два форварди та атакувальний півзахисник активно накривають центральних захисників і опорника відповідно. Їхнє завдання полягає в тому, щоб не дати вільно розпочати атаку, спровокувати помилки чи безадресні виноси.
Команда Гасперіні в такому пресингу дуже успішна. В Аталанти один з найвищих у Серії А відсотків дотиків до м'яча на чужій половині поля. Чим червоніша зона – тим більше дотиків.
На картах нижче чітко видно, наскільки атакувальне тріо вдало працює у контрпресингу. Аталанта періодично має проблеми з просуванням м'яча з власної половини, тому активно використовуються закидання через півфланг у передню лінію. Якщо Сапата та Ілічіч не чіпляються за м'яч, вмикається високий пресинг, який провокує помилки суперника.
Перша картинка показує, настільки активний пресинг від Сапати, Ілічічі та Гомеса. Завдання Папу – тиск на реджисту опонента (навіть коли той опорник сідає в лінію до центрбеків). Проєктуючи його роль на Маліновського (як потенційного дублера), важко сказати, чи освоїть таке завдання Руслан. У другій половині минулого сезону він часто опинявся найвище в трійці хавбеків Генка, але й близько не займався настільки диким пресингом з персональним орієнтуванням.
Друга картинка демонструє, наскільки агресивна Аталанта в центрі поля – у всій центральній зоні суперники багато пасують назад. Цього від підопічних вимагає Гасперіні. Пресинг центрхавів і центрбеків повинен провокувати передачі назад. Акцент не на різкому вступанні у відбір, а в грамотному тиску, перекриванні зон під передачі вперед і страхуванні.
Маліновський періодично може виходити на місце Фройлера та Де Рона. У них також особливі завдання. Швейцарець висувається у першу лінію пресингу до Сапати та Ілічіча, коли опонент діє з трьома центрбеками та опорником. Його партнер по центру в цей час перекриває можливість передачі в центр, де звільнився простір.
Коли чужі форварди «сідають» глибше, а центральні захисники Аталанти високо висуваються за ними, зберігаючи персональні орієнтування, Фройлер і Де Рон страхують їхні зони, опускаючись в захист. Функції центрхавів складні та особливі. Маліновський не звик до величезного обсягу роботи без м'яча, тому швидко адаптуватися до вимог Гасперіні йому буде неймовірно складно.
В чому Маліновський може бути корисним для Аталанти
Сильні сторони українця: відмінне бачення поля, хороші розрізні передачі, ефективні дальні удари. У певних компонентах Руслан здатен допомогти Аталанті. Бергамаски завершили на другому місці в Серії А-2018/19 за кількістю ударів. Вони в лідерах за ударами з меж штрафного майданчика, але аж в другій половині таблиці за ударами з-за меж карної зони. Маліновський додасть опцію завершення атаки дальнім пострілом.
Що стосується центрхавів. Фройлер і Де Рон – найкращі в команді за кількістю передач, вони допомагають підготовчими пасами (при цьому Ремо – лідер за progerissive carries, Мартен – лідер за progerissive passes, але просуванням в Аталанті зараз займається треквартиста). Вони виконують важливу роль при підключеннях крайніх центральних захисників: самі опускаються нижче, центрбеки відходять на фланги, а латералі опиняються на одній лінії з форвардами.
Маліновський звик, що комбінаційна гра команди крутиться навколо нього. Більше партнери по Генку підлаштовувалися під Руслана, ніж він сам під переміщення партнерів. У центральних півзахисників Аталанти навпаки «гнучка» та «жертовна» позиція.
Ок, у пресингу Маліновському важко буде замінити Папу Гомеса, а як з творчими обов'язками? Тут екс-гравець Металіста також на голову сильніший. Аргентинець розкішно просуває м'яч і передачами, і на швидкості. Дриблінг Гомеса вийшов на якісно новий рівень і став одним з головних козирів Аталанти. Завдяки капітану бергамаски на другому місці в лізі за кількістю обіграшів.
У виконанні стандартів Маліновському доведеться конкурувати з Ілічічем і Гомесом, які часто на пару розігрують штрафні. Результати хороші – Аталанта доводить до ударів рівно третину своїх стандартів, третій результат в Серії А-2018/19. Прямі постріли та вивірені подачі Руслана стануть додатковою опцією.
Висновок. На перших порах Маліновському бракуватиме розуміння складних вимог Гасперіні. Також є підозри, що йому не вистачить динаміки в пресингу Аталанти та оборонних скілів для гри в центрі поля. На позиції під форвардами він навряд чи зможе гідно замінити Гомеса у важливих матчах, але його креативу повинно вистачити для поєдинків з аутсайдерами Серії А.
Руслану точно буде важко, але він точно вдосконалить свою гру під керівництвом Гасперіні. Якщо ж українець скористається шансом, виграє конкуренцію і запропонує щось нове для гри команди, не виключено, що наставник перебудує команду та знайде йому місце на полі.
Роман Саврій