«Абсолютно не вважаю Маркевича найкращим українським тренером після Лобановського. Фінал Ліги Європи – заслуга Рамоса. Маркевич прийшов на готову команду і мав шалений фарт. Це єдине, що в нього було.
Він міг стати хорошим тренером. Але займався х**ньою. Такою, що ви собі навіть не уявляєте. Вони разом з Дячуком-Ставицьким зіспівались свого часу. На трансферах і всьому най**ували всіх – і Гірника, і Димінського.
Всі футбольні люди називають його ган**ном. Розкажу, як я пішов з Карпат. Грали в Полтаві. На початку другого тайму Беньо отримав червону картку. Ми вдесятьох виграли – забив Чижевський і я. На зібранні Беня штрафують, а я кажу: «Ви що – це ж виграшна гра». Я приходжу, а мене – по баблу. Якщо б ми цю гру не виграли, то Маркевича прибрали би. А він сидить, голова вниз, ніколи в очі не дивиться. Кажу йому: «Краще б я той гол не забив, вас би тут вже не було». Він підняв очі. Більше мене в команді не було», – сказав Зуб
.