- У 2013 ти міг піти в «Шахтар», тобі навіть дзвонив Ахметов?
- Мені дзвонив не Рінат Ахметов, дзвонив Срна він каже: давай ми тебе заберемо до себе. Я йому... Ти шо, ти куди, чого?! Кажу йому, що передзвоню через час. Через кілька годин набрав, сказав, що я так не зможу...
- Чому?
- Ну, не знаю. Для мене стільки ігор було проти «Шахтаря», дербі у нас таке. Я тоді, на той момент, думав, що переходити з «Динамо» в «Шахтар» - це буде ганьба, вболівальники будуть мене десь ловити, вбивати.
- Грубо кажучи, ти залишився в Києві через «ромб», як би пафосно це не звучало?
- Так.
- Зараз ти досі міг бути в «Шахтареві», заробляв би свій мільйон та не їздив би по всяких незрозумілих чемпіонатах ...
- Ну, якщо зараз так думати, я б перейшов в той момент в «Шахтар».
- Зараз ти говориш і трохи суперечиш собі: «динамівське серце», «ромбик» і все таке, але через певний час вже говориш, що швидше за все б перейшов. Що сталося за ці роки?
- Справа була в лютому і тривала вона до вересня, ставлення до мене було жахливим з боку Ігоря Суркіса. Якби я знав, що так буде, я б навіть на зло йому перейшов би в «Шахтар».