— Голи у фіналі чемпіонату світу, хет-трик «Ворсклі»… Напевно, у сезон вступаєш у чудовому гуморі?
— Так, я дуже радий, що почав забивати, що мені довіряє тренер. Для будь-якого футболіста головне грати і забивати.
— Згадаймо ще раз чемпіонат світу. Йшли турніром крок за кроком, без великих цілей?
— Насправді, всередині команди ми, зібравшись разом, заздалегідь вирішили, що маємо виграти чемпіонат. А у пресі вже казали, що йдемо поступово: спочатку треба вийти з групи і так далі.
— Що особисто з тобою трапилося на початку чемпіонату? Чому втратив місце у складі?
— Відчував, що не був тим, як раніше, не було впевненості у собі. Напевно, це через нестачу ігрової практики на високому рівні.
— Чи були розмови з Олександром Петраковим протягом чемпіонату?
— Звичайно, були. Після матчу з Нігерією «накидав» мені цілу «торбину» (посміхається). І посадив на лавку.
— Зате перед фіналом в нього з’явилося передчуття стосовно тебе…
— Оскільки вирішив поставити мене у склад, напевно, так і було. Зізнаюсь, я й сам відчував, що ось-ось маю вже, нарешті, забити. Всім казав, що заб’ю у фіналі! Знав про це!
Звичайно, відчував невеликий мандраж – це ж фінал чемпіонату світу. Але забив – і хвилювання зникло.
— Тепер можна сконцентруватися на клубних справах. Приємно повернутися до знайомої команди?
— Так, я дуже радий повернутися додому…
— Додому? А як же Одеса?
— Так, додому. Усе дитинство я провів саме тут, тож вважаю, що повернувся додому.