Головний тренер Брюгге Філіп Клеман після гри першого туру з Васланд-Бевероном сказав, що в одному з найближчих матчів його команда обов’язково програє. Незважаючи на великі сподівання щодо сезону, Клеман хотів, аби його почули щодо одного важливого моменту: побудувати сильну команду за міжсезоння вкрай важко. «Не варто нас переоцінювати».
Але як тепер не переоцінювати після перемоги 6:0?
Варто відразу відзначити, що суперник у Брюгге був слабким. Минулого сезону Сен-Трюйден був зовсім іншим, регулярний чемпіонат команда Марка Брейса закінчила на п’ятому місці, в останній момент не потрапивши до топ-6. Проте з осені минулого року, з початку весни та навіть з кінця весни дуже багато змінилося, й тепер це наполовину інша команда. Слабша команда. А в грі з Брюгге Сен-Трюйден дозволяв собі такі помилки, що навіть менш налаштована на атаку команда забила б шість м’ячів.
Тиждень тому Брюгге переміг всього 3:1, але в тій грі також могло бути 6:0, якби команда реалізувала усі свої моменти та не отримала пенальті на рівному місці. Хоча Клеман намагається зменшити очікування від своєї команди, аби вберегти всіх від можливого болючого удару, поки що все виглядає дуже потужно.
Фірмовий стиль Клемана та схожість з минулорічним Генком помітні відразу, й в другій все лише прогресує. Так зазвичай і буває, коли гравці відчувають віру в те, що їм розповідає тренер, а, найголовніше, це дає результат. Велика кількість гравців в атаці, постійні зміщення футболістів по всьому полю та постійна зарядженість на ворота суперника — ось ці риси вже притаманні новому Брюгге.
Цього разу не лише крайні захисники Клінтон Мата та Едуард Соболь постійно були на чужій половині поля, але й центрбеки підтримували атаку. Зрештою, автором гольової передачі в третьому м’ячеві був Сімон Делі, який пройшов декілька метрів та своїм пасом розрізав оборону суперника, вивівши віч-на-віч Майкла Окереке.
Про Окереке Клеман також говорив між двома першими турами. За його словами, не має особливого значення, скільки забиває нападник, аби він приносив користь команді. Після цього до 20-хвилини новачок Брюгге робить дубль. Спершу він вдало зіграв в штрафному майданчику після удару Еммануеля Денніса та рикошету, а потім реалізував вихід віч-на-віч. Пізніше Окереке асистував іншому новачкові команді Персі Тау. А ще пізніше його першим замінили. аби вже провідний форвард команди перепочив перед вівторком.
Вдало дебютував і орендований у Брайтона кращий гравець першого дивізіону чемпіонату Бельгії минулого сезону у складі Юніона Тау. Він забив, а також був дуже гострим на флангах, з’являючись то справа, то зліва, адже мінявся позиціями з іншим крайком Деннісом.
Три з чотирьох новачків відразу показали себе з найкращого боку, але й Соболя варто відзначати. Він в першому таймі закрив лідера та капітана суперника Жордана Ботака. В атаці Соболь поки що не все розуміє та не все робить правильно, але в захисті надійний. Зрештою, це те, що люблять українські футболісти, коли замість зон та пласування потрібно грати персонально та відбирати м’ячі.
КЛЮЧОВИЙ ТРИКУТНИК
Але як би там не грали новачки, все одно багато чого в грі Брюгге й досі залежить від трикутника Рітс — Вормер — Ванакен. Цього сезону це дійсно трикутник, адже Ванакен грає глибше, на одному рівні з Вормером, хоча тепер Рітс також грає нижче. Ванакен знову забив після стандарту, Вормер йому знову асистував, а також зробив ще одну результативну передачу..Весь розум командних дій знаходиться в трикутнику поміж цими гравцями.
В першому таймі Брюгге переміг 4:0, й це було схоже на ідеальну гри. Тотальний контроль, гольові моменти, які повсякчас матеріалізувались в забиті м’ячі. Окрім того, важливим моментом була гра у відборі та активний пресинг. Це тактична необхідність для команди, яка підтримує атаки такою кількістю гравців. Якщо обидва крайні захисники в атаці, якщо центральні хавбеки роблять забігання, то втрата м’яча може призвести до несподіваних та вкрай неприємних наслідків. Тому найближчий до місця втрати м’яча гравець Брюгге відразу нав’язував боротьбу, а всі, хто залишився позаду розбивались на пари з суперниками та грали персонально.
Така гра дозволяла закрити суперника на його половині поля та вберегти від швидких переходів вперед. Але якби Сен-Трюйден переходив командою, а не просто бив м’яча вперед, то все могло виглядати інакше. Щодо цього моменту запитання залишаються.
Не дуже задоволеним залишився Клеман 15-ма першими хвилинами другого тайму. За рахунку 4:0 Брюгге дозволив собі послаблення, пропустив кілька атак, а голкіпер Ітан Хорват двічі рятував команду. Проте за рахунку 4:0 цілком нормально розслабитися та на деякий час втратити пильність. Наслідків не було, а потім Брюгге ще двічі забив.
Еммануель Денніс — як в часи Зорі — перейшов на позицію центрального нападника, та — як в часи Зорі — не реалізував декілька шансів, а потім нарешті відзначився прямо перед заміною. Шостий м’яч на рахунку Сібе Схрейверса, який минулого року був гравцем старту, а тепер виходить на заміни.
ЧИ ВАРТО ПІСЛЯ ТАКОГО ДИНАМО ЯКОСЬ ОСОБЛИВО БОЯТИСЯ БРЮГГЕ?
Ні. В обох стартових іграх суперниками команди Клемана були далеко не найсильніші команди, які можна перемагати за рахунок самого лише індивідуального класу та використовуючи їх помилки. Так і вийшло.
Навпаки, для Динамо дуже добре, що воно зустрічається з Брюгге Клемана лише на третій тиждень його існування, поки там все дуже далеке від автоматизму. Фактично ігри Ліги чемпіонів й будуть справжньою перевіркою цього Брюгге. Також пощастило, що трансферна кампанія клуба продовжується просто зараз, й заміни гравцям, які залишили команду шукають ледь не в цей момент. А тому з Динамо вони навряд чи будуть готові грати, нехай це й будуть “трансфери, які підірвуть ринок”.
Цей Брюгге, який навіть перемагає 6:0, — всього лише макет майбутньої команди.
Важко перевірити щільність нового даху в сонячну погоду. І якщо Динамо буде дощем, то далеко не факт, що стріха Брюгге витримає.