— Ти відчуваєш, що зараз твоя популярність на пікові?
— Так, був кілька разів на Хрещатикові. Всі фоткаються.
— По популярності - 10. А по сексуальності?
— Я простий хлопець. Не секуальний.
— Булеца перейшов в оренду до Дніпра-1, ти залишився в “Динамо”...
— Я бачу себе в “Динамо” в основному складі. Буду тренуватися. Знаю, що якщо за щось взявся - досягну цього.
— Тебе викликають у збірну Грузії. На якому етапі визначення з національною командою?
— Я граю в Україні, тут виріс, чекаю виклику до збірної України. Якщо не сподобається, як до мене ставляться, будуть проблеми - можна буде — розглянути.
— Тобі з дитинства говорили, що ти талановитий?
— Це більше від батька пішло. Він мене змушувавав тренуватися, вчив. Потім це стало звичкою. Талант - це таке… Головне - терпіння і характер, щоб чогось досягнути.
— Ярмоленко був капітаном, на його місце став Циганков і розкрився. Чекаєш, коли Віктор піде в Європу?
— Не можу так сказати. Він реально капітан “Динамо”, сильний гравець. В багатьох матчах витягав команду. Я радий, що граю з таким футболістом. Це робить мене ще сильнішим. Я готовий грати і конкурувати з ним.
— У свої 18 ти вже багато чого досягнув…
— Це нормально. Не хочу бути перспективним, хочу вже грати на високому рівні. Мбаппе грав в 16-17 років, Мессі теж. Чомусь у нас в Україні дивуються, що футболісти грають в цьому віці за основні команди. Так і повинно бути. Чим більше граєш в першій команді, тим швидше дорослішаєш.
— Креативним футболістам важко в обороні?
— Так важко, але футбол зараз такий, що потрібно грати на дві сторони. Я не захисник, але зони тактично можу перекривати. Можу залишитися попереду, м’яч перехоплять і я заб’ю. Тренер Юрій Леонтійович говорив, щоб я залишався там, бачачи, що мені важко повертатися постійно зі складною командою, але зараз так не буває вже.