Влітку 2019 року Україна отримала своє чергове золоте покоління футболістів – чемпіонів світу U-20, на подальший прогрес яких ми всі дуже очікуємо. Але минуло всього кілька місяців, і футбольна Європа аплодує вже іншим. Серед них – 19-річний Ерлінг Холанд, норвезький бомбардир із австрійського РБ Зальцбург.
Минулого тижня в першому турі Ліги чемпіонів він забив три м’ячі у ворота бельгійського Генка (у своєму дебютному матчі в ЛЧ), сайт УЄФА визнав його гравцем тижня в Європі, а ЗМІ вже пишуть про інтерес до форварда від Борусії з Дортмунда та Барселони.
Сайт
Transfermarkt
ще на початку вересня підняв його орієнтовну ринкову вартість з 5 до 12 млн євро і зробив хлопця найдорожчим футболістом в австрійській Бундеслізі і 5-м за рейтингом серед усіх футболістів Норвегії. І це не дивно, адже в сезоні 2019/20 Холанд забивав у восьми матчах з десяти і наколотив 17 (!) голів. Дуже скоро цінник доведеться міняти і робити цифру більшою.Статистика сезону: 10 матчів, 761 хвилина, 17 голів.
Нагадаємо, що Холанд – володар «Золотої бутси» ЧС-2019 (U-20) і автор рекорду, мабуть, усіх часів. Саме він забив дев’ять (!) м’ячів в одному матчі чемпіонату світу – у ворота збірної Гондурасу. Більше не забивав, але й цього виявилося достатньо, аби гарантувати собі звання найкращого бомбардира турніру.
А хто став володарем «Срібної бутси» в Україні ще пам’ятають? Точно – наш Данило Сікан. Він забив менше – чотири м’ячі. Але його голи були набагато важливішими для команди, ніж дев’ять від Холанда в одній грі, яка завершилася з рахунком 12:0. Сікан відзначився у матчі з Нігерією в групі (1:1), двічі – з Панамою в 1/8 фіналу (4:1), а ще приніс перемогу над Колумбією (1:0) в чвертьфіналі.
Але після чемпіонату світу Данило зіграв за перший склад Шахтаря лише 22 хвилини – ще 4 серпня. Порівняння з Холандом, який старший від українця лише на рік, немає ніякого. А якщо зважити на те, що навесні 2019 року, виступаючи за Маріуполь, Сікан провів 159 хвилин за сім матчів у Прем’єр-лізі, можна казати про те, що в кар’єрі перспективного бомбардира з’явилися певні проблеми.
Статистика сезону: 1 матч (з 10-ти можливих), 22 хвилини.
Будь-який спеціаліст знає, що молодому футболісту для прогресу треба багато грати. Причому на рівні, який вимагає додаткових зусиль. А чемпіонат України U-21 або навіть Юнацька ліга УЄФА – зовсім не те. Мова ж про гравця, який показав свій хист на високому міжнародному рівні, був не гіршим за того ж Холанда. А РБ – такий же гегемон в Австрії (виграв шість останніх чемпіонатів), як і Шахтар в Україні.
Звичайно, одразу заграти в Шахтарі українцеві дуже важко. Можливо, найближчим часом Сікан отримає шанс, використає його і потрапить до основної групи. Але якщо ні, то виникне питання, чому його не залишили в Маріуполі. В Олександра Бабича він мав ігровий час до чемпіонату світу, грав би й зараз. Особливо зважаючи на відсутність у азовців центрального нападника через травму Руслана Фоміна.
Ігрова практика, досвід, впевненість у своїх силах – це все Сікан міг здобути цієї осені. І тоді Шахтар після завершення оренди отримав би футболіста, який більше готовий до конкуренції з Жуніором Мораєсом. А так – невідомо, кому і який зиск від нинішньої ситуації: Шахтарю користі він не приносить, Маріуполь має проблеми з форвардом, сам форвард має проблеми з практикою, та й український футбол загалом страждає...
Андрій Кудирко, спеціально для Футбол 24