Український футбол переживає непрості часи. Увага до чемпіонату – не така велика, як того б хотілося. Дуже бракує великих матчів, інтриги, несподіванок, відкриттів. Все прогнозовано та місцями дуже нудно.
Я сподівався, що з виходом СК Дніпро-1 ситуація покращиться, чемпіонат стане цікавішим. Як би там не було, але місто Дніпро має дуже серйозні футбольні традиції і талановиту молодь.
Перед початком сезону багато експертів вважали, що СК Дніпро-1 може стати третьою силою в чемпіонаті. Мовляв, команда Михайленка навряд чи кине виклик Шахтарю або Динамо, проте зможе підвищити реальний рівень ліги, додати цікавих матчів. Інтрига у гонитві за бронзою посилиться. Буде реальна боротьба за топ-6.
Що ми маємо зараз? Перше коло УПЛ майже завершилося. СК Дніпро-1 не потрапляє навіть у топ-6. Зрозуміло, що Шахтарю, Динамо, Зорі, Десні та Олександрії тільки диво може завадити грати у сильнішій шістці. За останню путівку точитиметься боротьба між Колосом, Маріуполем та СК Дніпро-1. Команді Михайличенка буде вкрай важко виграти цю боротьбу.
На старті сезону дніпряни виглядали не дуже переконливо. Перемог – не так багато. Змогли обіграти Олімпік, коли донецька команда виглядала вкрай слабко та неорганізовано. Перемогли Карпати, які ніяк не можуть знайти свою гру та перебувають у стадії чергової перебудови. А також вирвали три очки у Колоса на останніх секундах. У матчах проти Шахтаря, Динамо та Олександрії не змогли протиставити взагалі нічого. Взяли очко проти Зорі, але тоді команда Скрипника грала двічі на тиждень, перемикаючись на виступи у кваліфікації Ліги Європи.
Питання результату не таке важливе у порівнянні з тим, що
відсутня гра
. Якщо не брати до уваги матч проти Олімпіка у першому турі, команда Михайленка не може записати собі до активу жодного поєдинку. Можливо, за вуха можна притягнути гру проти Зорі, де місцями щось виходило. Великі проблеми в обороні, слабка гра у позиційній атаці. Трапляються якісь світлі відрізки, але не більше. Загалом команда не стала «ковтком свіжого повітря» у цьому сезоні.Думаю, тут можна виокремити відразу декілька причин такого стану справ.
1. Михайленко не розвивається, як тренер
В останньому сезоні Дніпра серед УПЛ Дмитро Станіславович отримав багато схвальних відгуків. Він вчився на своїх помилках та зростав, як тренер. Навіть втрачаючи по ходу сезону гравців (Лучкевич, Блізніченко), Дніпро весною виглядав на порядок організованіше, ніж це було у першій частині чемпіонату. Ряд молодих гравців змушували про себе говорити. Недарма після завершення сезону багато хто з дніпрян отримав цікаві пропозиції.
Потім був перехід у нову команду – СК Дніпро-1 та шлях через Другу і Першу ліги в еліту українського футболу. Зрозуміло, що у цих змаганнях клуб мав більші можливості та не таких сильних суперників. Ще на старті було зрозуміло, що СК Дніпро-1 є беззаперечним фаворитом і будь-яка втрата очок стане сенсацією.
У такій ситуації тренеру розвиватися було непросто. Зрозуміло, що граючи в УПЛ, він отримував величезний досвід, протидіючи сильним суперникам. Розумів слабкі місця команди – де потрібно додавати, де варто посилюватися, чого вчитися. Все це – дуже важливий досвід, який дає можливість розвиватися. На рівні Другої ліги такого точно не отримаєш. Там завдяки якості гравців можна мати потрібний результат. Перша ліга сильніша, звісно, але там також багато чого можна досягти завдяки класу футболістів. У СК Дніпро-1 проблем із цим не було. Досвідчені Кравченко та Польовий пройшли етапи перезавантаження. Логіонов, Лопирьонок також мали досвід виступів на високому рівні. Плюс – по ходу сезону дніпряни поповнилися кількома досвідченими виконавцями.
Зараз, в УПЛ, Михайленко не виграв жодної тренерської дуелі. Олімпік та Карпати програли через свої проблеми. Колосу просто не вистачило досвіду.
Я завжди з великою симпатією ставився до Михайленка-тренера. Але не бачу в його роботі нічого нового. Принципи побудови гри – прогнозовані. У СК Дніпро-1 вистачає слабких місць, на які можна тиснути. Причому не помітно роботи щодо їхнього вирішення. Не бачу нових ідей, тренерського пошуку, тактичних змін.
Наші гранди – Динамо та Шахтар – в очних матчах проти СК Дніпро-1 взагалі нічого не вигадували, граючи далеко не на повну потужність – просто дочекалися помилок суперника. Коли вмикалися швидкості, дніпрянам було дуже важко. Вони просто не витримували такий темп. При тому, що у команд Каштру та Михайличенка є свої слабкі місця. На них теж ніхто не тиснув. У матчі «гірників» Пятов банально простояв увесь матч.
2. СК Дніпро-1 провалив літню трансферну кампанію
Розуміючи, що Друга та Перша ліги – непрості турніри – Михайленко запрошував досвідчених футболістів, які підіймали рівень команди. Після першої половини сезону у Другій лізі почав кадрово готуватися до Першої ліги, прощаючись із футболістами, які були неспроможними витримати новий рівень, і запрошуючи сильніших виконавців. Власне, після першої половини сезону у Першій лізі йшла робота щодо формування команди під УПЛ.
Цього літа кількісно та за іменами СК Дніпро-1 теж кадрово посилився. Тільки от новачки майже нічого не дали команді.
Лопирьонок та Логінов
– доволі одноманітні футболісти. Клас обох центральних захисників не такий високий. Зрозуміло, що в УПЛ – зовсім інше навантаження та швидкості. Команда потребувала ще одного захисника у центр оборони. Бажано – з досвідом та лідерськими якостями. Вибір зупинився наПапі Гуйє
, який раніше провалився у Карпатах. Сенегалець, відверто кажучи, вже віковий гравець, який почав серйозно втрачати у швидкісних якостях, не завжди може грати. Як це поєднати з тим, що СК Дніпро-1 хоче грати в агресивний футбол із високою лінією захисту? Звідси такі матчі, як проти Львова...Не менш важливо мати надійного голкіпера. У СК Дніпро-1 основного воротаря немає.
Юрчук та Кліщук
– хороші хлопці, але вони на такому рівні ніколи не грали. Звичайно, їм непросто, і без помилок не обходиться.Команда потребувала довжини лави запасних, конкуренції та футболістів, які посилять рівень команди. Нічого такого не отримали.
Дмитро Коркішко
був успішним у Чорноморці, потім виступав у Туреччині. Поки він не спроможний стати навіть основним гравцем у СК.Юрій Вакулко
проявив себе у Дніпрі два роки тому, але з того часу не зміг нічого показати у Партизані, мав проблеми минулого сезону в Арсеналі.Кобахідзе
багато пропускав через травми ще у Ворсклі, зараз він теж не грає.Сергій Булеца та Владислав Супряга
– молоді хлопці, які тільки-но проходять становлення у дорослому футболі, отримують перший серйозний досвід. Це цікаві футболісти, але спиратися на них повноцінно поки що не можна. Тим паче, обидва – орендовані в Динамо.На мою думку, СК Дніпро-1 явно бракує якості та кількості у середині поля. 19-річний
Назаренко
має відповідати за флангові атаки. Якоїсь підтримки він просто не має. При всій повазі доАраміса Кузіна
таСтаніслава Куліша,
вони не схожі на форвардів, які можуть допомогти команді на рівні УПЛ. Тож ряд позицій з приходом новачків не стали сильнішими. Конкуренція не зросла. Хлопці, які пройшли Другу та Першу ліги, змушені «витягувати» і УПЛ.3. Кравченко та Польовий не можуть бути лідерами в УПЛ
У кожній команді є знакові футболісти, так би мовити – символи. З великою повагою ставлюся до
Сергія Кравченка
. У свої 36 років він показує приклад професіоналізму, правильного підходу до власного здоров'я, що дозволяє грати на такому рівні. У Сергія є хороші якості, які можуть йти на користь команді. У першу чергу – бачення поля (враховуючи наявність Супряги), виконання стандартів та лідерські якості.Але потрібно зважати, що у боротьбі, єдиноборствах йому важко. У тій же Італії довго грав Пірло. Але під ним була схема з трьома центральними захисниками, які нівелювали проблеми з відбором та силовою боротьбою. У партнерах Сергія – зовсім молодий
Батагов
таКогут
, який тільки стає лідером команди. Кравченко чимало пропускає через травми, отримав 3 матчі дискваліфікації. Тож, враховуючи ці факти, великої залежності від ветерана бути не повинно. Та все ж СК Дніпро-1 дуже залежить від Сергія у багатьох речах. Як суто лідерських, так і в плані гри на полі. Кравченко ще спроможний дати багато користі команді, але бути лідером йому вже важко.Володимиру Польовому
вже 34 роки. Зрозуміло, що реакція, швидкісні якості у цьому віці падають. Така фізіологія людини. У матчі проти Львова Дмитро Михайленко тільки те й робив, що підказував досвідченому захиснику, який хоч і забив гол, але не завжди справлявся зі своїми безпосередніми обов'язками.Кравченко та Польовий пройшли важкий шлях через Першу та Другу ліги. Дали команді дуже багато. Але на рівні УПЛ вони вже не можуть бути лідерами команди, враховуючи власний вік. Рівень елітного дивізіону не такий вже й низький, щоб, не граючи тут два роки, можна було просто повернутися без проблем. Навіть досвідченим гравцям потрібен час.
4. Відсутність лідера
Для кожної команди важливий футболіст, який не тільки добре грає, але й змушує інших грати краще. Коли справи йдуть добре, всі гравці – молодці, але коли потрібно проявляти характер, змінювати перебіг подій на полі, потрібен вожак, який поведе за собою.
На жаль, поки що у СК такого футболіста немає. Найближчий до цієї ролі –
Ігор Когут
. Саме він забив переможний гол Колосу. Проблема тільки в тому, що Когут повернувся до УПЛ після двох років у нижчих дивізіонах. Тут потрібен час. Думаю, що сезон-два точно знадобиться для того, щоб стати «своїм» серед еліти. Крім того, Когут – ще молодий гравець. Він до кінця не сформований. Йому належить багато вчитися та розвиватися. У такій ситуації кожна гра сильною не може бути апріорі.5. Не вистачає футболістів в оптимальному віці
Парадокс СК Дніпро-1 полягає в тому, що тут є багато молодих гравців, які тільки починають своїй шлях, та футболістів аж занадто досвідчених, які близькі до завершення кар'єри.
Дуже важливо мати виконавців у віці 25-28 років. Це люди, які щось бачили у футболі, мають досвід, фізично сформовані. Недарма цей вік вважається найоптимальнішим. У СК Дніпро-1 із цим просто катастрофа. Виходить, що в окремих матчах молодим не вистачає досвіду, а досвідченим – свіжості.
Про факт відсутності таких гравців говорив навіть Дмитро Михайленко. Але мені дуже дивно це чути від тренера, бо він формував команду. Працює вже третій сезон. Він мав розуміти, що це проблема, яка дасть про себе знати.
Сергій Тищенко