«Було неможливо втратити очки в цій грі» – містика чи ілюзія?
Динамо вкотре здивувало. Ніби й награли за статистикою на ці 3 очки, але неможливе завжди можливе, якщо ми говоримо про київський клуб. Оцінка Михайличенка близька до істини, хоча у Карпат було більше моментів, ніж просто «один простріл, після якого тобі залітає». Неуважно головний тренер Динамо дивився матч, якщо таке сказав. Господарі 34 рази пробивали по воротах (16:4 за влучаннями у площину воріт), але більшість з цих ударів важко назвати супермоментами.
Якщо тебе регулярно встигають накривати захисники або дозволяють пробивати з відстані у 17 метрів і більше, то чи варто говорити про численні гольові нагоди? Можна вірити у якусь містику, а можна з холодною головою проаналізувати якість своїх епізодів. У Карпат було 2 виходи на воротаря по центру, без будь-якої опіки, не враховуючи автогола Шабанова та ще одного привезеного Артемом моменту після технічного огріху в середині поля. Практично кожен перехід другої третини поля завершувався чудовим шансом. Динамівці на такі чисті позиції не виривалися навіть в моменті з голом.
Шабанов з героїв у невдахи, але не він один «молодець»
Артем робив усе, аби допомогти своєму колишньому тренерові. Роман Санжар був дуже близьким до того, щоб перервати безвиграшну серію, і 3 з 4 гольових моментів Карпат на совісті героя матчу з Копенгагеном, його екс-підопічного в Олімпіку. Насправді більше, ніж автогол, цілком собі нещасний випадок, засмутили інші його помилки, одна з яких ледь не привела до поразки – хвала Бущану і поперечині. Дуже поганий матч Шабанова, відсутність варіантів для ротації в центрі захисту дорогого коштує.
Не зумів перекрити перший простріл у тій самій атаці Караваєв. Помилявся в обороні й Миколенко. Не надто впевнено відіграв і Денис Попов, який відпустив і спокійно дав прострілити джокеру Санжара Бойчуку в гольовому епізоді. Обидва центрбеки розчарували першим пасом – їм простіше перекочувати м'яч поперек поля, або ж таку установку зробили тренери. Сидорчук знову опускався до них починати атаки, і це виглядало комічно – 3 людини на своїй половині, які невідомо за ким пильнують, та й то не можуть перервати ті рідкісні швидкі атаки, які були в гостей.
Шапаренко, Циганков і Вербіч утворять перспективний трикутник на фоні проблем Соля і Жерсона?
У цьому матчу було не дуже багато позитиву для Динамо. Однак взаємодія тріо атакувальних гравців киян, відновленого після дебютного в сезоні виходу Шапаренка та виходу Вербіча після перерви, дає певну надію. Комбінаційний футбол, гольові моменти, більші швидкості, взаєморозуміння. Миколі було важко, він шукав м'яч у глибині, а навколо постійно було декілька опонентів. Його інтелектуальний футбол потрібно розуміти, у поєднанні з Вербічем і Циганковим моментами це працювало дуже цікаво і нагадувало розкішну перемогу над Ренном (3:1) в ЛЄ 2018/19. Хоча не все пройшло гладко. Шапаренко привіз найгостріший момент Карпат першого тайму, вистачало і браку.
Жерсон випадав зі структури до перерви. Його повітряний пас на Миколу, коли можна було віддати низом, був показовим. Родрігес вперше вийшов ліворуч, відзначився непоганим ударом, але загалом не вразив і на цій позиції. Соль знову нічим продуктивним не відзначився, але це питання не тільки і не скільки до форварда – спробуйте згадати хоча б один момент у Бєсєдіна. Утім, обидва легіонери загалом якось пасивно відкривалися, а їхній психологічний стан погіршується з кожним матчем – матч проти Копенгаген довів гравцям, що тренер їм не довіряє навіть в ролі заміни.
Суддя не бачив пенальті чи не наважився призначити?
Харківський арбітр Дмитро Кривушкін не відчував жодних проблем до старту компенсованого часу. А потім почалося. Черговий фантомний (не)гол після удару зі штрафного (згадайте Циганкова проти Зорі, або й Де Пену з Десною) – це так, тут і на повторах не розберешся, тільки вводити технології потрібно. А ось блок рукою Мартінса після удару Шапаренка – це вже очевидна результативна помилка. На думку екс-рефері ФІФА Ступара, захисник збірної Люксембургу не дуже активно намагався сховати кінцівки і розширив межі свого тіла.
З іншого боку, навіть не кожному повторі видно, якою саме частиною тіла блокував гравець Карпат удар. Динамівці підскочили до рефері, сигналізуючи про пенальті, але Кривушкін виписав лише «гірчичник» за емоції. Хтозна, можливо, це після хитрощів Де Пени в матчі проти Колоса тепер судді вже бояться повестися на провокації гравців. Хоча тут гра рукою була в рази очевиднішою, ніж у тому скандальному матчі.
Кудрик – герой другого поспіль матчу Карпат
«Леви» продовжують відверто розчаровувати результатами та й грою не вражають. За те, що набрали 2 очки в останніх двох турах, можуть дякувати в основному голкіперу, який належить донецькому Шахтарю. Олег Кудрик потягнув пенальті в дербі Львова, а сьогодні зупинив Циганкова і компанію. Виконав 12 сейвів і допоміг обом своїм командам. Не виручив лише раз, у ближньому бою після однієї з небагатьох небанальних комбінацій. Зате в усіх інших епізодах зіграв просто бездоганно, вселивши віру в себе усій команді.
Якби в більшої кількості його партнерів було таке лев'яче серце, можна було і взагалі добити киян. А так Карпати просто відірвалися від дна таблиці саме на ці 2 очки, а Шахтар не помітив нічиєї проти Олександрії. Усе ще мінус 10 для Динамо, і надії на чемпіонство поволі замерзають, даючи нове життя боротьбі за кваліфікації ЛЧ – Десна відстає лише на 1 бал, Зоря – на 2, Олександрія – на 4.
Тарас Котів