Після матчу з «Шахтарем», в якому «Динамо» завдяки переможному голу Попова вперше вибило «гірників» на ранній стадії Кубка України, його вже називають українським Серхіо Рамосом. За схожу з капітаном «Реала» манеру гри – вибір позиції при стандартах, вбивання м'яча головою у ворота і жорсткість в єдиноборствах. Сам Денис скромно каже, що до Рамоса йому стільки ж, скільки Яремчуку до Кріштіану Роналду, але ми віримо, що 20-річний Попов може вирости в серйозного гравця, який довгий час буде приносити користь «Динамо» і збірній України.
***
Мабуть, широкому футбольному загалу Денис Попов став відомий тільки в кінці весни – на початку літа нинішнього року. Саме тоді цей рослий центрбек у складі юнацької збірної України взяв участь в тріумфальному для «синьо-жовтих» чемпіонаті світу U-20. За підсумками турніру підопічні Олександра Петракова сенсаційно завоювали «золоті» медалі, а Денис Попов провів 6 поєдинків, відзначившись 3 забитими м'ячами. На жаль, у фіналі проти Південної Кореї захисник зіграти не зміг через вилучення, отримане в поєдинку півфінальної стадії проти італійців.
Але ті, хто уважно стежить за українською Прем'єр-лігою запримітили молодого захисника «Динамо» ще раніше. 13 квітня нинішнього року він дебютував за основну команду «біло-синіх» в чемпіонаті України у виїзній дуелі з «Маріуполем» (1:0), провівши на полі всі 90 хвилин і діючи пліч-о-пліч в центрі оборони «динамівців» з Артемом Шабановим. Тоді Попов, незважаючи на істотне хвилювання, не допустив жодного серйозного огріху, який би дозволив приазовцям відібрати очки у гостей з Києва.
«Серйозне хвилювання було присутнє, не без цього. Це був значимий для мене день. Такий шанс випадає нечасто. Але більш досвідчені партнери по команді по ходу матчу підказували, тому якогось дискомфорту я не відчував. Тренер також мене заспокоїв, попросив не переживати, і постаратися зіграти надійно і просто, а також більше грати вперед», - прокоментував тоді свій дебют в дорослому футболі Попов.
До слова, прем'єрний матч в УПЛ цілком можна називати відмінним - 76% дій Попова були вдалими, 80% передач - точними, а 86% єдиноборств - виграними. Однак навіть такі високі статистичні показники не вразили Олександра Хацкевича і його помічників на те, щоб надати Попову більше ігрової практики в кінцівці сезону, навіть тоді, коли стало зрозуміло, що «Шахтар» в чемпіонській гонці «Динамо» наздогнати буде не під силу. Ще двічі Денис потрапив в заявку «біло-синіх» на матчі УПЛ (проти «Зорі» та «Олександрії»), а потім відбув до збірної України U-20 на вже згаданий вище чемпіонат світу.
На юнацькій світовій першості Попов по-справжньому блиснув. Крім трьох забитих м'ячів, що для практично будь-якого центрбека сама по собі подія визначна, Денис Попов сподобався багатьом своєю непоступливістю і чудовою грою на другому поверсі. Головою захисник не тільки грамотно забивав голи у сітку воріт суперника, але й прекрасно працював безпосередньо у власному штрафному майданчику. Зокрема, Попов став четвертим на турнірі за кількістю верхових єдиноборств в своєму штрафному (9) і першим - по відсотку виграних таких дуелей (88,9%).
Не дивно, що по завершенні чемпіонату світу U-20 в Польщі більшість шанувальників «Динамо» з надією чекали початку нового сезону - мовляв, після такої гри та результату у тренерського штабу клубу вже не буде відмовок, щоб не надати шанс Попову в першій команді. Але Хацкевич, як і раніше, довіряв іншим, а Денис переважно виступав у матчах молодіжного складу, іноді залучаючись до тренувань з основною командою.
Втім, вже в середині серпня Хацкевич був відправлений у відставку після чергового провалу «Динамо» в кваліфікації Ліги чемпіонів, а місце головного тренера зайняв Олексій Михайличенко. З урахуванням кризи, що намітилася в стані «біло-синіх», рокирування на тренерському містку практично нічого не змінила для Попова. Новий наставник «Динамо» не бажав вдаватися до використання необстріляної молоді, розумно вважаючи, що подібний ризик може призвести до незапланованої втрати очок там, де її навіть уявити було б складно.
Але і тут сама доля зробила так, щоб свій шанс Попов все-таки отримав. В кінці вересня зламався Микита Бурда, який отримав серйозне пошкодження коліна і вибув, як мінімум, на півроку. А ближче до кінцівки жовтня проблеми зі здоров'ям почалися і в угорського центрбека «біло-синіх» Тамаша Кадара. По суті, в розпорядженні Михайличенка залишилися тільки Шабанов, Попов та Самбрано. З урахуванням того, що до перуанського легіонера довіри у Олексія Олександровича було ще менше, то вибір на користь Попова виявився очевидним. Саме так в період з 20 по 30 жовтня Денис взяв участь відразу в чотирьох матчах першої команди «Динамо» - двох зустрічах УПЛ, однієї - Кубка України, а також встиг дебютувати в єврокубках в поєдинку Ліги Європи проти «Копенгагена».
Зрозуміло, що поки статистична вибірка виступів Попова за першу команду досить мала, але навіть ці чотири гри дозволяють отримати перше уявлення про можливості та здібності молодого захисника. З урахуванням того, що абсолютну більшість матчів Попов проводить на позиції правого центрбека, його головним конкурентом в нинішній команді бачиться не легіонер Кадар, а українець Бурда.
Якщо порівняти ключові статистичні показники Попова та Бурди, то відразу ж впадає в очі перевага молодого Дениса у всіх ігрових компонентах, де фахівці зі статистики з Wyscout вираховують відсоток ефективності дій. Так, в переважній більшості кількісних показників Попов поступається Бурді, який старший за нього на 4 роки, але навіть по цих цифрах можна однозначно констатувати - в перспективі Денис може стати навіть більш сильним та якісним центрбеком для «Динамо», ніж Микита.
Примітно, що на дорослому рівні Попов зберігає неймовірну ефективність в діях на другому поверсі. Скажімо, за середнім числом виграних верхових дуелей (74%), Денис прямо зараз в УПЛ поступається лише Вадиму Парамонову з «Колоса» (75%), та знаходиться на одному рівні з Віталієм Вернидубом з «Зорі» (також 74%). При цьому, Попов далеко не найвищий центрбек на просторах УПЛ - його зріст становить 187 сантиметрів, що відразу на 8 сантиметрів менше, ніж у того ж Вернидуба.
***
Не можна не відзначати і жорстку манеру гри у виконанні Попова. Цей бек не церемониться з опонентами, вважаючи за краще їх зустрічати з усією «привітністю». Йдучи на Дениса, супернику потрібно бути готовому й до жорсткого підкату, й до контактної гри корпус в корпус, й багато до чого ще. Не вірите? Запитайте в Ісмаїлі, який напевно добре запам'ятає Попова після недавнього протистояння в поєдинку 1/8 фіналу Кубка України.
А ось так Денис Попов грав проти Жуніора Мораеса.
Фото Іван Вербицький
Мабуть, таких жорстких і навіть брутальних за способом ведення боротьби центрбеків в нинішній УПЛ практично немає. Принаймні, якщо брати до уваги середньоматчову кількість фолів (2,6), то в цьому компоненті Попов - беззаперечний лідер УПЛ серед представників свого амплуа. Як не дивно, але в нинішньому сезоні частіше фолять поки тільки форварди та вінгери.
Безумовно, над власною агресивністю Попову ще належить як слід попрацювати. Принаймні, поки вона досить дорого обходиться Денису, так як в двох матчах УПЛ до нинішнього моменту він відхопив дві жовті картки. Також зобов'язаний був Попов отримувати як мінімум «гірчичник» і в кубковій баталії з «Шахтарем» - хоча б за той таки фол проти Ісмаїлі, але рефері там був прихильним до Дениса. Жорсткість - гарна якість для центрального захисника, але тільки в тому випадку, коли вона виправдана, своєчасна та не спрямована на заподіяння ушкоджень супернику. Хоча молодості властива деяка запальність, а тому з роками і досвідом є підозра, що гра Попова в цьому компоненті буде ставати все кращою та кращою.
Як би там не було, але вже зараз стає ясно, що Денис Попов - це потенційно найсильніший центрбек «Динамо» на найближчі як мінімум десять років. Ця людина дійсно може стати для «біло-синіх» новим Євгеном Хачеріді, але дещо в модернізованому варіанті. Наскільки Попов буде в кращу сторону відрізнятися від того ж Хачеріді, Бурди або когось ще - залежить від самого Дениса. Зараз в «Динамо» настав його час - травми конкурентів плюс процес побудови нової команди під керівництвом Олексія Михайличенка, що нещодавно заступив на тренерський місток, відкривають перед Поповим прекрасні можливості для прогресу й прояву своїх найкращих якостей. Поки у Дениса все виходить, але не можна забувати - зупинятися на досягнутому в цьому віці для амбітного футболіста категорично заборонено.
Олексій СЛИВЧЕНКО