За Динамо, через дискваліфікацію, не грав Сидорчук. До того ж, після матчу з Копенгагеном кияни мали на одну добу менше часу на відновлення. Здається, саме втома стала основним чинникм, який мав суттєвий вплив на якість та результат матчу. Проте, розглянемо з чого складался матч.
ФОРМАЦІЯ ТА СТАРТОВИЙ СКЛАД ДИНАМО
Не дивлячись на передматчову картинку, де було щось схоже на 4-1-4-1, Михаличенко обрав формацію 4-2-3-1. Цей же варіант головний тренер Динамо використав під час кубкового матчу з Шахтарем. Як вже неодноразово зазначалося, це збалансована формація. До того ж, гравці Динамо наібільш комфортно почуваються саме в ній. Без м’яча Динамо переходило на формацію 4-4-2.
В лінії захисту Динамо без кадрових змін. Миколенко-Шабанов-Попов-Кенджора. Проте, півзахист киян, очікувано, зазнав змін. В центрі півзахисту пара Шепелєв та Шапаренко. На позиції атакувального – Циганков. Лівий вінгер — Вербич, а правий вінгер — Караваєв. На вістрі, замість Бєсєдіна, Родрігеш. Чого не Соль? Напевне зіграла роль не стільки перевага Родрігеша у швидкості, скільки перевага у мобільності. Адже для цього матчу Михайличенко знов обрав високий відбір м’яча.
ТАКТИЧНІ НАЛАШТУВАННЯ
Без м’яча динамівці перебудовувалися в 4-4-2.
Це важко назвати пресингом, адже це більш складна система, навуколо которої тренери вибудовують організацію гри. В виконанні Динамо це був, швидче, високий відбір м’яча. До речі, після цього епізоду Родрігеш матиме непоганий момент.
Для Каштру така гра вже не була сюрпризом. Гравці Шахтаря розпоряджалися м’ячем трохи швидче ніж в Київі . До того ж, суттєво допомагали вінгери. Вони опускалися нижче, щоб отримати м’яч. Цього пасу від задньої лінії вистачало аби зламати „першу лінію” відбору Динамо.
Проте, слід віддати належне центру півзахисту і захисту киян. Намагання гравців Шахтаря пройти далі руйнувалися. Часом, не без фолів. З інлого боку, гравці Динамо отримували шанси. Проте, були питання щодо витривалості. Саме тому тут і мав бігати Родрігеш. І пресингувати гравців Шахтрая, і, за нагоди, вийти в швидку атаку. Не пощастило.
В цьому матчі виявилися всі слабкості у побудові гри Динамо із м’ячем. Каштру зізнався, що його команда нездатна пресингувати. Тож Шахтар теж демонстрував, швидче високий відбір м’яча, аніж цілісний пресинг. Проте і цього вистачило. Півзахисники Динамо намагаються сідати нижче під час позиційної атаки. Але тут не має перспектив для розвитку атаки через центр півзахисту. Гравці Шахтаря непогано контролювали простір.
Тож залишалося робити або довгий вертикальний або довгий діагональний пас вперед. В цьому епізоді діагональний пас справа на лівий фланг.
Пропущений гол ставив Динамо взагалі у невигідне становище. Шахтар міг спокійно переходити до більш комфортної оборони блоком в другий третині поля.
Це призводило до подібних ситуацій.
Пласка лінія атаки, відірвана від м’яча відстанню. Багато моментів, таким чином, не створиш.
До речі, було цікаво спостерігати, що саме Шапаренко грав нижче. А Шепелєа грав вище. Проте, обидва півзахисники майже розчинидися на полі. Обидва несуттєво впливали на хід гри. Але Михайличенко не поспішав із замінами.
ЗАМІНИ БЕЗ ЗМІН У ГРІ
Не дивлячись на ситуацію, Михайличенко не поспішає із замінами. Лише травма Миколенко змушує тренерський штаб провести заміни.
Але, перше ніж розглянути заміни, варто зазначити неприємні речі.
Перше, Миколенко рано чи пізно мав „зламатися”. Активна гра молодого захисника має свої наслідки.
Друге, тренерський штаб виглядав розгублено. Так, основний гравець, рушійна сила атак та надійність в обороні. Але тренер має тримати в голові найгірші варіанти розвитку подій. Тим більше, є Караваєв. Проте заміна готувалася надто довго.
Замість Миколенко виходить Буяльський. Динамо перебудовується в 4-2-3-1 з Циганковим на позиції правого вінгера, Караваєвим злівау захисті. Чи вплинуло це на гру? Ні.
За дві хвилини після першої заміни Родрігеша змінює Бєсєдін. Знов, жодного впливу на гру.
На 68-й хвилині Гармаш змінює Шепелєва. Але знов без суттєвого впливу на гру.
Цікаво, що після замін Динамо Шахтар проводить дві швидкі та потенційно небезпечні атакі правим флангом оборони Динамо.
Після вимушеної перерви і у меншості Шахтар сідає ще нижче.
У Динамо залишаються шанси зрівняти рахунок хіба що після „стандарту”.
Хоча заміни були вимушені, тренерський штаб мав змінювати організацію гри. Проте, швидче за все, плану Б у Михаличенко не було.
ВИСНОВКИ
У гравців Динамо було мало часу на відновлення після матчу в ЛЄ. Тож Михайличенко був змушений відмовитися від втомленого Бєсєдіна. Але в атаці залишалися Вербич та Циганков. Обидва, помітно, не встигли відновитися.
Михайличенко не став змінювати організацію гри. Тренерський штаб Динамо зробив ставку на високий відбір м’яча та швидкий гол. Не вийшло, хоча Родрігеш мав моменти. Дуже сумнівно, що тут варто звинувачувати форварда. Без відчутної ігрової практики та з широким колом обов’язків на полі Родрігеш мав право на помилки. Тренерський штаб був зобов’язаний інакше побудувати гру. Наприклад, дати більше свободи Вербичу. Або організувати атакувальні дії так, щоб на вістрі опинявся саме словенець.
Не було помітних змін в організації гри і в центрі півзахисту. Шапаренко та Шепелєв просто розчинилися.
Мінімальний програш, швидче, демонстрація як втоми, так і кризи Шахтаря. Номінальні господарі не форсували події. Це також зменшило шанси гостей на те, щоб забити хоча б один гол.
Цілком закономірна поразка Динамо після якої залишаються питання стану Миколенко та розвиток скандалу, пов’язного із проявами расизму.