- Карлосе, які емоції у тебе від подібних заходів?
- Дуже радий бути тут із нашими вболівальниками, ділити з ними такі моменти. Для нас, футболістів, це дуже важливо, у такі моменти ми відчуваємо підтримку вболівальників. Як тут і зараз, так і на стадіоні під час матчів. Думаю, і вболівальникам подібні зустрічі подобаються, адже кожен із них може поспілкуватися з гравцями, взяти автограф, зробити фото. Футболісти повинні намагатися бути ближчими до вболівальників.
- Яку музику полюбляєш?
- Дуже люблю іспанську музику. Але українська теж мені подобається. Для мене українська музика – гарна, але з іспанською ніщо не зрівняється.
- Якби вам запропонували змінити громадянство і грати за збірну України, ви би погодилися?
- Я щасливий в Україні. Але у мене є мрія – грати за національну збірну Уругваю.
- Чи граєте ви в FIFA20?
- Чесно кажучи, я не любитель відеоігор. Іноді граю в FIFA, але краще надам перевагу прогулянці по Києву, цікавому серіалу або книзі. Зараз читаю книгу про лідерство.
- Як довго ви вчите українську мову? Як ваші успіхи?
- Я хочу вивчити українську, тому що це важливо для комунікації з командою. Я розумію десь відсотків на 50, а говорю на 25-30 ( «Швидше на 10» - пожартували Андрієвський і Бущан). Я щасливий в Україні, тому хочу вивчити мову. У мене 2-3 уроки щотижня. Хочу все розуміти і спілкуватися з вами вільно.
- Як пройшла ваша адаптація в «Динамо»?
- Відчуваю себе тут щасливим. У команді мене зустріли дуже тепло. Насолоджуюся часом в Україні. Планую грати за «Динамо» довго.
- Хто був вашим футбольним кумиром?
- Альваро Рекоба. Тут багато дітей, напевно, не всі його знають. Він грав за міланський «Інтер» і національну збірну, а потім виступав зі мною в одній команді - «Насьоналі».