- “Динамо” багато критикують — і на телебаченні, і в Інтернеті. Є критичні зауваження конструктивного характеру, але є і відверто огульне критиканство, без спроб розібратися в ситуації та без урахування об'єктивних чинників. Наскільки Вас особисто ображають подібні випади? Чи намагаєтеся ви винести корисну інформацію з критики на адресу клубу та команди?
- У “Динамо” є справжні вболівальники. Є люди, які й у спеку, і в холод приходять на стадіон і підтримують команду. Підтримують, коли ми перемагаємо, і коли програємо. Вони розуміють, що відбувається, і своє засмучення не втілюють в образи в бік команди. Безумовно, до думки таких людей я зобов'язаний прислухатися. Як президент “Динамо”, я не маю права ігнорувати конструктивну критику і побажання справжніх фанатів команди.
Але я ніколи не буду слухати тих псевдовболівальників, які не те, щоб на стадіон не ходять, а в принципі майже не дивляться матчі “Динамо”, не хочуть аналізувати ситуацію і нічого не розуміють із того, що відбувається на полі. При цьому вони дають величезну кількість порад, як усе треба виправити і як усе треба організувати.
Якщо клубу важко — так прийдіть і допоможіть. Не порадою в Інтернеті, а чимось конкретним і серйозним. За 25 років, які ми знаходимося в клубі, ще ніхто не прийшов і не сказав: “Давайте я допоможу інвестиціями в клуб”. Або представив конкретну програму дій, а не прості гасла.
Я щодня бачу співробітників клубу, які докладають чимало зусиль, щоб допомагати “Динамо” розвиватися. Ці люди працюють у клубі багато років і роблять усе, щоб “Динамо” рухалося вперед.
Але так само я бачу і колишніх співробітників клубу, які були в нас на перших ролях, а тепер в ефірі “дружніх” телеканалів змагаються, хто болючіше вколе “Динамо” і хто сильніше розкритикує команду, навіть коли є і гра, і результат.
Відверто кажучи, мене всі ці критиканські випади не зачіпають. Мене не хвилюють ці розмови, тому що моя совість абсолютно чиста. Коли ситуація була сприятливою, я робив усе, щоб “Динамо” прогресувало і перемагало. Коли в країну прийшла війна, коли економічна ситуація погіршилася — я робив і роблю все, щоб команда і клуб існували і трималися на високому рівні.
У мене було багато підстав і передумов для того, щоб за часів п'ятого Президента України все кинути і залишити клуб без підтримки. Але ми з партнерами продовжуємо фінансувати “Динамо”, продовжуємо вкладати гроші в розвиток клубу, реалізацію соціальних і благодійних проектів. Наше завдання — це прогрес “Динамо”, це кроки вперед у всіх напрямках. Ми взяли на себе велику відповідальність, причому не лише в спортивному секторі.