– Завжди намагався правильно виходити з усіх ситуацій. Вони були і в «Динамо». Там було 10 національностей, були футболісти, які підходили і говорили: «Я не в старті, я на заміну не буду, поїду додому». Треба знаходити компроміс і виходити з положень разом з президентом, тому що це його команда.
- Хто міг собі дозволити так говорити?
– Навіщо зараз розповідати?
- Упевнений, їх більше немає в команді.
– Звичайно, вже їх немає в команді. Таке собі могли дозволити тільки іноземці.
- Кажуть, у Мбокані і Беланда непростий характер.
– У всіх був важкий. І у Ленса, Драговича, так, він роботяга. Якщо іноземці не потрапляють до складу, думають, що приїхали до другорядної ліги в Україну, тут футболісти середнього рівня. І вони сюди приїжджають як королі.
І не дай бог тренер якимось рішенням не дає їм грати, а вони до цього мали домовленість з президентом, з ним в хороших відносинах. Вони хають тренера, йдуть до президента.
Іноді такі відносини мали місце, але я радий, що з моїм приходом ми всі конфлікти з Ігорем Михайловичем вирішували разом. Ми виграли два чемпіонства завдяки роботі всіх гравців і тренерського штабу. У мене була підтримка президента, він мені допомагав у всьому, – сказав Ребров.