У складі останнього Вадим став чемпіоном України у сезоні 2006/2007 років. Хоча реально на полі в тому сезоні у складі команди провів лише 2 гри.
Як таким чемпіоном я себе не вважаю. Це всього лиш 1 гра остання була за головну команду. Ми її виграли. Медалька є, вже добре. Але тут головне не чемпіонство, а досвід виступів у вищій лізі. Він допомагає.
Злощасним для кар’єри Мілька в Динамо став матч 1/4 Кубка України із Нафтовик-Охтирка, який кияни програли з рахунком 0:1.
«З молоді нас тоді було десь 5 осіб в основному складі. Йожеф Сабо після того сказав, що «наша золота молодь ще не дотягає до рівня першої команди». А ми після того ми стали рідше тренуватися з основою», - пригадав Вадим.
Хоча якраз тренувальні збори з Динамо Мілько згадує із захватом.
«Неймовірне відчуття тренуватися з Белькевичем, Хацкевичем, Шацьких, - каже Вадим. - Намагався якнайбільше від них вчитися почерпнути. Коли приїхав додому, сказав, що хочу якомога довше затриматися з такими людьми в «Динамо».