– Динамо і Шахтар обіграли серйозних суперників – Десну та Зорю відповідно. Чи реабілітувалися у ваших очах наші гранди за провал у єврокубках?
– Звичайно, що цього – мало. Від Шахтаря і Динамо ми очікували у цьому сезоні значно більшого. Прикро, що Київ при такій групі, яку потрібно було проходити з першого місця, примудрився посісти третю сходинку. Це просто катастрофа. Усі вболівальники шоковані. Побутує думка, що винні не тільки гравці і тренер, а ще й президент клубу. Скоріш за все, риба дійсно гниє з голови. Звалювати всю провину на гравців немає сенсу.
Підбір футболістів у Динамо залишає бажати кращого. Якщо наші гравці сидять на лаві, а грають іноземці, тому що куплені за певні чималі суми, то ці іноземці повинні бути на голову вищими. Натомість грають так само, або й гірше. Що вони роблять у Динамо?!
Дуже прикро за Шахтар. Помилки і нефарт призвели до того, що команда пройшла повз касу. Але не все так печально – залишається Ліга Європи. Є чимало нарікань на адресу головного тренера. Те, що він довіряє молоді – це добре. Але те, що ця молодь ще не відповідає високому рівневі, ми переконалися в матчі з Аталантою. Друга жовта картка Додо і ряд помилок, зроблених молодими та навіть досвідченими гравцями, призвели до вильоту з Ліги чемпіонів.
– У суботу «гірники» перемогли Зорю завдяки пенальті. Чи був фол у ключовому епізоді матчу?
– Перш за все, я б поставив багато плюсів Зорі. Команді вдалося нав’язати Шахтарю свою гру, як це було в минулому турі проти Динамо. У нас же всі підлаштовуються під грандів, натомість Зоря змусила грандів підлаштовуватись під себе. Футболісти, які вчора виявилися не потрібними у Динамо, сьогодні стали основними у колективі Скрипника. Більше того, я б сказав, що небагато теперішніх «динамівців» відповідають рівневі гравців Зорі.
Але позавчора луганцям не вистачило досвіду у вирішальному періоді матчу. Звісно, пенальті «малювався». Нога Тете залишилася в обоймі голкіперських рук, відбувся дотик – за таке прийнято призначати пенальті. Якби Махарадзе був трохи кмітливішим і прибрав руки, щоб уникнути дотику взагалі, ми могли б обговорювати суперечливість 11-метрового.
Тут варто зауважити, що раніше арбітр міг призначати пенальті і у ворота Шахтаря, проте не ризикнув взяти на себе таку відповідальність. А я б навпаки – віддавав перевагу у таких матчах тим командам, які намагаються чогось досягнути і переслідують наших грандів. Так було б цікавіше, на мою особисту думку.
– У матчі СК Дніпро-1 – Олександрія є багато питань до арбітра Балакіна. Два пенальті у ворота господарів і вилучення двох їхніх гравців – команду Михайленка засудили?
– Гра видалася надзвичайно гарячою. У моментах, коли Балакін призначав пенальті у ворота господарів, покарані гравці осипали його дуже «доблесними» словами. Тому десь розумію арбітра, який почав роздавати «гірчичники» і виганяти з поля.
Щодо моменту із прямою червоною карткою… Помітно, що нога Назаренка була піднятою, спрямованою не в м’яч, а в суперника. Ще трохи, і йшлося б не лише про вилучення, але й дискваліфікацію на багато матчів. Вважаю, тут арбітр прийняв правильне рішення. Щодо пенальті є сумніви як в один, так і в інший бік. А от там, де потрібно, не поставив.
Як я вже казав, перевага віддається тим командам, які перебувають вище у турнірній таблиці. Їм ідуть назустріч. Подивишся такі матчі, як Зоря – Шахтар чи СК Дніпро-1 – Олександрія, і з’являються різні думки. Наприклад, що деякі речі вирішуються «підводними течіями».
– Львів доволі несподівано «перестріляв» Колос, після чого Костишин був невблаганним щодо своїх підопічних: «Сьогодні на поле вийшли 11 піжонів». Ви згідні з тренером?
– Безумовно! На сьогодні Колос – ще не та команда, яка може диктувати темп і тон. Немає супермайстрів, які б самотужки вирішували долю матчів. Результат вдається здобувати тоді, коли вся команда злагоджено б’ється. Але у Львові сталося по-іншому. 4-5 гравців уявили, що вони вже чогось досягнули, тож Колос фактично опинився у меншості.
– Карпати зимуватимуть на останній сходинці. Чи дійсно «зелено-білі» були найгіршою командою осінньої частини чемпіонату?
– Мені дуже образливо, бо я багато років віддав цьому клубу. Грав за них ще у совєтські часи, коли були СКА Карпати. Дуже поважаю Львів і львівських уболівальників. Такої підтримки не зустрічав ніде – на трибуни приходили по 30-40 тисяч.
Сьогодні приходять, грубо кажучи, 25-50 осіб. Прикро. Хто винен? Як до цього дійшло? Знову ж таки скажу, що риба гниє з голови. Якщо за 3-4 роки змінити 80 тренерів, то про які перспективи команди можна говорити? Звільнити Чижевського, який розпочинав із важкого календаря – матчами проти Динамо і Шахтаря, не розібратися в ситуації… Людина ще в клубі, а привозять нового тренера, який начебто з досвідом і повинен був розуміти, що на «живе» місце не можна йти…
Поки такі керівники працюватимуть у цих клубах – а я маю на увазі не лише Карпати, але й Чорноморець, ще одну рідну для мене команду – вони продовжуватимуть розчаровувати. При всій повазі до Карпат, я взагалі не розумію, як вони ще досі перебувають у Вищій лізі.