«Кримське питання» набиває оскому вже понад півроку. За цей час три клуби півострова встигли зіграти кількадесят матчів у другій лізі країни-окупанта, отримати бан спершу від УЄФА (4 грудня), а згодом і від притиснутого до стіни РФС (23 січня). Проте лемент, мовляв, «все пропало» і «нас кинули» тривав недовго, адже в УЄФА ухвалили соломонове рішення – взяти місцевий футбол під свою протекцію і допомогти розвитку найпопулярнішої гри мільйонів тими ж мільйонами, щоправда, у валюті. Якими будуть конкретні обсяги фінансової допомоги для команд анексованого півострова – єврочиновники вирішать під час виконкому у швейцарському Ньйоні. Принаймні, експерти підрахували, що для існування одного аматорського колективу потрібно від 20 до 80 тисяч доларів на рік.
«Те, що чемпіонат Криму відбуватиметься під егідою УЄФА – це вже вихід зі ситуації, - каже у розмові з «Футболом 24» голова Львівської федерації, а також кандидат у президенти ФФУ Ярослав Грисьо. - Якщо б УЄФА не взяв це під свій контроль, тоді б на півострові узагалі не було ніякого футбольного життя».
Формат нового турніру наразі на етапі узгодження, а кількість ймовірних учасників коливається від восьми до вісімнадцяти. Однозначно у кримській лізі гратимуть три напівпрофесіональні команди, дві з яких постали з уламків «Таврії» і «Севастополя». Мова йде про ТСК і СКЧФ, а також ялтинську «Жемчужину». Останні два клуби провально виступили у першому колі російського дивізіону «Юг», посівши у турнірній таблиці останні – 11 та 12 місця. Інша справа – сімферопольський ТСК, який розмістився на п’ятій сходинці, що й спричинило вибух обурення, коли РФС вмив руки, запропонувавши кримчанам добровільно відмовитися від участі у російському чемпіонаті. ТСК навіть виступив із слізною заявою, де звинуватив «старшого брата» у «вбивстві професійного футболу в Криму». Мовляв, «ми були готові змагатися за підвищення у класі», а тепер все пропало.
Зрештою, мова зараз не про це, бо на короткотривалому футбольному адюльтері можна остаточно поставити крапку. План «воссоединения» провалився. Значно актуальніше, хто складе компанію цим трьом клубам. «Зважаючи на кількість наявних гравців, розраховуємо, що у чемпіонаті зможуть взяти участь не менше восьми команд», - запевнив прес-аташе СКЧФ Максим Каратаєв. З цією метою у кримську лігу відбиратимуть з-поміж найкращих (або тих, хто матиме бажання) аматорських колективів півострова. У любительській першості ще восени минулого року виступали 15 клубів, серед яких СКЧФ-2, «Детонатор» (обоє – Севастополь), «ЮІС-Сервіс», «Скіф», «Таврія Ю-17» (усі – Сімферополь), «Гвардієць» (Гвардійське), «Кентавр» (Кольцово), «Істочноє» (Істочноє), «Жемчужина-2» (Ялта), «Спартак-КТ» (Молодіжне), «Саки» (Саки), «Сталкер» (Заозерне), «Океан» (Керч), «Регіон» (Красногвардійське) і КВУОР (Краснолісся).
Команди комплектуватимуться місцевими гравцями, або ж візитерами з Росії. Українським футболістам туди – зась. Принаймні, так вважає Ярослав Грисьо. «Зважаючи на політичну ситуацію, не думаю, що багато українських виконавців погодяться їхати в Крим», - каже претендент на посаду президента ФФУ. Грисьо вважає, що Україні важко буде скористатися новими реаліями кримського футболу, щоб повернути це собі на користь і прискорити камбек тамтешніх клубів у велику українську сім’ю. «Ми не можемо пришвидшити цей процес, поки не вирішимо питання в політичній площині. ФФУ, звісно, хоче, щоб кримчани брали участь у наших змаганнях, але ситуація з блокпостами та деякими іншими аспектами така, що це нереально втілити в життя», - зауважує Ярослав Антонович. Більше того, авторитетний функціонер вважає, що для РФС розрив із Кримом майже невідчутний. «Ці клуби в Росії і не були, тому не можна сказати, що вони втрачені для неї. Так, вони зіграли кілька турів, але це хтось хотів видати нереальне за дійсність. УЄФА чітко продемонстрував, що так не може бути».
Яким буде найближче майбутнє футбольного Криму? Дехто проводить аналогію із чемпіонатом Абхазії або Нагірного Карабаху – малоцікавими, ніким не визнаними турнірами таких же убогих і незрозумілих псевдодержавних утворень, де мінімум команд і грошей. Та все ж кримська ліга, найімовірніше, піде дещо іншим шляхом, адже керуватиметься та фінансуватиметься УЄФА, хоча й не зможе уникнути російського втручання і пропаганди.
До слова, у єврокубки двері для Криму наглухо зачинені, адже тамтешні команди втратили професіональний статус. За словами Ярослава Грися, прорубати вікно в Європу клуби півострова зможуть лише тоді, коли повернуться у підпорядкування Федерації футболу України. «УЄФА підтримує їхній дитячий та аматорський футбол, натомість не буде організовувати там професійну лігу і не надаватиме статусу окремої юридичної організації. Те, що хтось хоче, аби кримчани відійшли, - це інше питання. Кримські клуби є українськими, незважаючи на те, що наразі не будуть грати в Україні», - підсумував Грисьо.
Олег Бабій