Він пішов з життя 21-го лютого у віці 86-ти років, а громадянська панахида по ньому відбулася у Свято-Вознесенської церкві на Байковому кладовищі.
Холодним зимовим ранком прощатися з легендою радянського і українського футболу прийшли багато людей. По черзі вони заходили в приміщення, залишали квіти, згадували Михайла Михайловича, говорили останні слова, прощалися.
Тут його дружина Раїса, син Михайло, близькі родичі, друзі, динамівці різних поколінь: Володимир Трошкін, Андрій Біба, Володимир Мунтян, Володимир Веремєєв, Олександр Іщенко, Олексій Михайличенко, Леонід Буряк, Олег Лужний, Сергій Шматоваленко, Олександр Бойко, Володимир Онищенко та багато інших.
А також тренери та працівники динамівської ДЮФШ, молодіжної команди і «Динамо-2», керівники Федерації футболу України, зокрема, Олександр Бандурко, Голова Федерації футболу Києва Ігор Кочетов, співробітники ФК «Динамо» (Київ), лікарі, адміністратори, представники Фан -клубу, журналісти і прості вболівальники.
Всі вони поклали квіти, постояли, згадали... Крім квітів близькі люди приносили десятки вінків.
Потім присутні утворили живий коридор, по якому Михайла Михайловича несли до машини, яка повезла його в останню дорогу на 47-у дільницю Байкового кладовища, де Михайло Коман знайшов свій останній притулок і вічний спокій.
- Про Михайла Комана вже багато написано і сказано - це наша легенда, наша історія, епоха, - поділився своїми спогадами Володимир Мунтян. - Михайло Михайлович залишив яскравий слід в історії нашого футбольного клубу, він один з тих, хто багато зробив для того, щоб наступні покоління могли вчитися на його прикладі. Безумовно, дуже шкода, що він пішов від нас. Але пам'ять про нього залишиться назавжди. Царство небесне, світла пам'ять.