Роман Сиволап
Коли у квітні минулого року Сергій Ребров замінив на тренерському містку Олега Блохіна, в стані прихильників «Динамо» панувала зневіра. З 2002 року власники «Динамо» шукали тренера, спроможного створити конкурентоздатну команду. Знайти гідного не вдавалося. Уболівальники повністю розчарувалися як у тренерах, що колись грали в команді Лобановського (так званих «хранителях конспектів»), так і в представниках радянської тренерської школи, які досягли деяких успіхів у першості Росії.
Для багатьох уболівальників найбільш оптимальним варіантом виглядало запрошення іменитого тренера, який працював у чемпіонаті «великої п’ятірки», та значної кількості південноамериканських зірок. Цей тренер-чарівник мав подарувати диво. Стратегія головного суперника киян ‒ донецького «Шахтаря» вважалася найоптимальнішою. Але власники клубу вирішили довірити команду черговому легендарному гравцю ‒ Сергію Реброву. Зараз уже неважливо, якими аргументами керувалися вони у цьому виборі. Головне, що він був правильним.
Реброву вдалося створити творчу атмосферу в колективі та впровадити ігрову модель, що відповідає вимогам сучасноті. Велика заслуга тут належить іспанцю Раулю Ріанчо, якого запросили за протекцією Сергія Станіславовича. Рауль є представником іспанської футбольної школи, яка набула статусу класичної після багаторічного домінування на футбольних полях світу «Барселони» та збірної Іспанії. Чемпіони Світу 2014 року ‒ збірна Німеччини ‒ також багато взяли від іспанського стилю гри.
Можливо, хтось дорікне, що, орієнтуючись на «стиль Гвардіоли», кияни зуміють створити лише копію, яка завжди гірша за оригінал. Також можливі зауваження, що без помічника Рауля Реброву було важко побудувати систему гри команди. Такі песимістичні погляди мають право на існування, але подібні етапи проходять усі тренери. Гвардіола на початку своєї кар’єри орієнтувався в роботі на досвід, отриманий від співпраці з Кройфом та Ван Галем, у питаннях тактики каталонець плідно співпрацював із Тіто Вілановою. Ребров достатньо молодий, він лише перший рік працює на посаді головного тренера. У нього є час для утвердження власної моделі гри.
Окрім позитивних змін у суто ігрових аспектах, Сергій Ребров зробив ставку в кадровій політиці на вихованців академії клубу. Зроблено зміни в усій клубній вертикалі: юнацькі команди та дубль клубу займаються за єдиною програмою з основним складом. Про таке мріяли більшість уболівальників клубу від «ультрас» до блогерів.
«Динамо» Київ для українців ‒ це більше ніж просто футбольний клуб. Команда стала символом України, що презентує державу на міжнародній арені. Для багатьох саме з «Динамо» почалася самоідентифікація, як патріотів своєї країни. Справа не тільки в тому, що «Динамо» є найбільш титулованим клубом колишнього СРСР та України. Клубна академія виховала двох володарів «Золотого м’яча», чим можуть похвалитися не всі найтитулованіші клуби світу. Повернення до традицій формування складу власними виконавцями є надзвичайно важливим для уболівальників «Динамо». Тим більше, коли країна переживає найдраматичніші часи боротьби за свободу з імперською Росією.
Незалежно від результату завтрашнього поєдинку киян з англійським «Евертоном», можна зазначити, що київський клуб вступив у новий етап свого розвитку. Є всі підстави вважати, що настала епоха Сергія Реброва. «Динамо» має всі можливості, щоб повернути лідерство в українському футболі та гідно представляти країну в Лізі чемпіонів.