Проте давайте з початку. У Монтелли репутація справжнього іронічного неаполетанця, тому його цікаво слухати навіть на прес-конференціях. Ось наприклад, на питання «Наскільки серйозна травма у Нето і чи вийде він на поле?» Вінченцо відповів, що «у мене в команді усі голкіпери погано себе почувають, тому я раджу «Динамо» не наближатися до воріт, а пробивати здалеку» (ніби наврочив…). Або «Скільки часу Вам знадобилося для вивчення «Динамо»? «У мене є спеціальні окуляри». Капітан Мануель Паскуаль, до речі, теж з почуттям гумору. Коли ще була його черга відповідати, дехто нетерплячий (пізніше зрозумієте хто саме) запитав, чи вийде Салах. «Не знав, що я уже тренер».
Отже, про «Мессі з Пірамід». Якщо зайти на сторінки, присвячені «Фіорентині», наприклад, у Фейсбуці, останнім часом можна побачити не звичні нам латинські літери, а дивні візерунки. Візерунки арабської мови. Єгипетські вболівальники просто шаленіють від успіху цього талановитого хлопця – ті, які проживають в Україні, не виключення. Саме вони питали про свого кумира, додаючи, що єгипетське земляцтво в Україні буде на «Олімпійському» чи не у повному складі. А під час відкритого тренування кинулося до Мохамеда з прапором батьківщини, але тут, звідки не візьмись, руйнувати чуже щастя прибігли… ні, не представники клуба, а делегати УЄФА, які, ймовірно, таким чином борються проти політики на стадіонах.
Тому вдвічі приємніше, коли таку всесильну організацію залишають у дурнях! Коли функціонери головної європейської організації закривали фан-сектори, вони не знали, що на «Олімпійському» немає чітко визначеної Курви Норд чи Суд, яку можна зачинити. Отже, незначний переїзд – і жодної шкоди для перфоманса (боюся, що цей фокус скоро розгадають, і більше так не вийде…)! Звичайно, у цьому процесі варто відмітити і підтримку з боку «Динамо», які надали відповідні квитки.
Італійських вболівальників, які вирушили за покликом серця було небагато. Не більше 130 чоловік, тому чартер, котрий намагалися організувати з Флоренції, довелося відмінити. Кожен добирався, як міг. І тут не обійшлося без проблем. Буквально на вході ми зіткнулися з двома тіфозі, яких на гостьовий сектор люб’язно проводив міліціонер, бо вони загубилися. Відзначу: міліціонер, який навіть трохи італійською говорив, і в знак подяки за порятунок у ворожому натовпі гості залишили йому свої контакти, обіцяючи запросити у ресторан, якщо той колись опиниться на їх батьківщині. Трохи поговорили. На моє зізнання про «Лаціо» відповіли: головне, щоб не за «Ювентус», хехе. Сподівалися на позитивний рахунок, як і личить фанам. І Монтеллу поважають, не бажаючи вірити у можливість завершення його циклу, про що я нещодавно писала. Розуміють, що таке вже у нього тренерське кредо – завжди і при будь-яких умовах намагатися грати, а не банально триматися за результат. Навіть якщо невигідно.
Грала «Фіорентина» і у Києві, особливо Салах, який проходив опонентів ніби вони були не живими людьми, а гіпсовими чи навіть картонними фігурками. Один в один – жодної конкуренції. Проте, незважаючи на безліч перспективних атак, здавалося, що «Фіалки» знову потраплять у пастку власної неефективності і дальній випадковий, але точний постріл Джермейна Ленса залишиться єдиним у матчі. Монтелла, однак, вгадав з заміною, випустивши замість тіні Гомеса голодного до голів Бабакара. Уже в доданий арбітром час 22-річний сенегальський форвард у падінні через себе заштовхав м’яч у сітку. 1-1. Нарешті, тренер міг зітхнути з полегшенням. Усі останні дні в Італії його допікали питаннями, що сталося з «Фіорентиною». Така ж екзекуція продовжилася у Києві.
Отак доля вирішується за лічені секунди. Якби футболісти «Динамо» протрималися ще хвилинку, зараз усі б писали про красу і марнотратство флорентійців, при цьому вихваляючи прагматичність та фартовість Реброва і його команди. Але враз усе змінилося. І ось заголовки: «Фіалки» господарюють у Києві», «Золота» нічия «Фіорентини», «Супер Бабакар, успіх «Фіалок» в Україні»… У дуелі нічого ще не вирішено, але ми добре розуміємо, що гостям з Італії здали козирного туза, якого з радістю ті притримають до матчу-відповіді на «Артеміо Франкі».
Після фінального свистка на прес-конференцію прийшов стомлений, але задоволений Монтелла, а також просто стомлений Ребров. Бабакар роздавав інтерв’ю провідним італійським телеканалам як man of the match, зазначаючи, що «гол – то дар Божий». Салах фотографувався з своїми шанувальниками з місцевого єгипетського земляцтва. Той, хто «Я не футболіст» неадекватно реагував на критику журналіста, влаштувавши цирково-філософську виставу на тему «А хто ти такий, щоб мене критикувати? Ти взагалі знаєш, що таке футбол? Що таке пас? Що на полі треба робити? Та мені плювати на твою думку!» (і склалося враження, що то регулярний спектакль…) замість того, щоб просто пожартувати а-ля «Мало бігав? Дивно, а ноги болять» і з посмішкою піти далі. Адже що, крім почуття гумору, здатне допомогти перехитрити будь-які негаразди? Спитайте у Монтелли.