– Кирило, дивлячись на турнірну таблицю сьогодні, можна констатувати, що «Олімпік» має пристойний показник як для дебютанта. Проте все зароблено ще до зимової перерви…
– Так, це нас по-справжньому турбує. Якщо чесно, кожного дня шукаємо причини такої непослідовності, проте відповіді поки що немає. Перші півроку – швидше за все, певний емоціональний сплеск. Не можу сказати, що ми не готувались до другого кола. Працювали, як могли. Однак тренувальні умови у нас говорять самі за себе. Практично до цього тижня після повернення зі зборів ми працювали на синтетиці, виходячи на трав’яний газон лише на офіційні ігри. До того ж навіть якість штучних покриттів жахливе, тому не дуже добре себе почуваємось під час матчів.
– Можна говорити лише про зниження показників, чи й сама гра вже не та?
– Мабуть, якість футболу також постраждала. Але винувата у цьому підготовка, яка проведена не на належному рівні.
– Чи поменшало посмішок у команді у зв’язку із цим?
– Можна сказати і так. Настрій відверто поганий, тому і говорити ні про що не хочеться. Стан психологічний повністю відповідає останнім результатам.
– Тим не менше, на тлі втрати рядків у Чемпіонаті ПЛ, «Олімпік» досягнув справжнього прориву у Кубку України, пробившись вже до півфіналу…
– Кубкові зустрічі, мабуть, мають дещо іншу ауру. Ми однаково налаштовуємось на обидва турніри, але у двох матчах з «Ворсклою» це нам вдалось зробити краще. Проводячи паралелі, не знаю, чому ми змогли вибити з турніру доволі міцну команду, тоді як у регулярному сезоні нічого не можемо вдіяти вдома з «Говерлою».
– Думаєте вже про півфінали, адже у Чемпіонаті України двічі гідно протистояли «Динамо»?
– Звичайно, тому що перша зустріч вже зовсім незабаром. Проте шансів у нас відверто мало. Якби стадія складалась з одного матчу, мабуть, було б легше мріяти про фінал.
– Переходячи до наступного туру, чи можна знайти інший підхід, щоб не повторити сумні 0:5 у Дніпропетровську під час першого кола?
– Важко з оптимізмом дивитись на матч з «Дніпром». У нас настільки неналагоджені побут та тренувальний процес, що проблематично підійти у хорошому настрої до чергового матчу. Власне кажучи, так відбувається постійно у другій частині змагань. На цьому тижні ми тренувались то в Ірпені, куди діставатись півтори години, то на інших віддалених полях сумнівної якості. Кожного дня виникає питання, куди нас повезуть тренуватись завтра. Тож і з оптимальними кондиціями не складається.
– Дивитесь за найближчими суперниками чи очікуєте аналізу від тренерів? Зокрема, зараз мова про «Дніпро»…
– Інформацію отримуємо як самі, так і під час колективного перегляду із зауваженнями наставників. Що говорити… «Дніпро» - сильна команда. За будь-яких обставин дніпропетровці вище класом за нас. Щоб досягнути позитивного підсумку у наступному поєдинку, нам доведеться покласти масу зусиль, а сил не дуже багато.
– «Дніпро» також багато енергії витратив у Бельгії з «Брюгге»…
– Не думаю, що це буде відчуватись у неділю. Людей у суперника вистачить не на один склад. Так чи інакше, вибір там більший, ніж у нас.
– Як відчуваєш себе сам у Прем’єр-лізі, адже багато хто саме тебе називає лідером колективу? За забитими м’ячами (4 у Чемпіонаті, один – у Кубку) це так…
– Я був готовий до цього рівня - що психологічно, що фізично набрав непогану форму. У цьому відношенні відчуваю себе комфортно. Щодо голів у сезоні, мабуть, можна назвати футбольний рік вдалим. Однак він ще незавершений, і показники потрібно покращувати.