Ви пам’ятаєте коли італійський клуб тріумфував у Лізі Європи чи Кубку УЄФА? Чи бодай грав у фіналі? Не напружуйте пам’ять і не здувайте пилюку з футбольних енциклопедій. У цьому столітті – жодного разу. Ігнорування італійцями других за статусом континентальних змагань вилізло боком – Серія А позбулася путівки до Ліги Чемпіонів, скоротивши своє представництво тут з чотирьох до трьох команд.
Все змінилося раптово. Впродовж 90-их УЄФА тільки тим і займалося, що вбивало турніри на догоду ЛЧ, усе збільшуючи представництво країн у головному турнірі Європи за рахунок другорядних. Кубок володарів кубків і взагалі спочив у Бозі, не витримавши перетурбацій, і тепер командам на кшталт київського «Динамо» потрібно пояснювати юним поколінням уболівальників що ж це за чашки клуб вигравав за царя Гороха. Ставало зрозуміло – Лігу Європи потрібно або реформувати, або розпускати до бісової мамці.
З приходом до влади Мішеля Платіні курс реабілітації був розпочатий. Перший крок – упровадження групового етапу – спочатку одно-, а згодом і двоколового. Це дозволило проводити більше матчів, однак, будьмо чесними, інтересу до турніру не додало. Потрібне було якесь геніальніше рішення і воно знайшлося. Переможцю Ліги Європи пообіцяли путівку до Ліги Чемпіонів, пообіцяли відкрити двері у вищий світ, допустити до турніру-мрії, вершини клубного футболу…
Що тут почалося! Байдужість та інертність у цьому сезоні ніби рукою зняло. Команди б‘ються, викладаються, «вмирають» на полі. Ще вчора це був дивний і незрозумілий багатьом турнір, особливо якщо йдеться про представників топ-чемпіонатів. Тепер – це ще один шанс пробитися в еліту, подарований клубам. Це якоюсь мірою як національний кубок. Ти можеш не пробитися в Європу через чемпіонат, але якщо викладешся на всі 100 в Кубку, то доб’єшся мети іншим шляхом. Так само й тут: не клеїться в національному чемпіонаті – гайда трощити суперників в ЛЄ!
Попереду на нас чекають дивовижні битви. Поєдинки не на життя, а на смерть, чотирьох суперників, кожен із яких на даний момент не потрапляє в омріяну Лігу Чемпіонів через національний чемпіонат. Так, змагання тривають. «Наполі» ще може випередити когось із римлян, «Севілья» може виграти боротьбу з «Валенсією», та й «Дніпро» зрештою лише одним очком поступається донецькому «Шахтарю». Однак, якщо тобі пропонують ще один, альтернативний шанс і до нього всього два кроки, легковажити цією можливістю буде лише дурень.
Скажу більше – кожна команда, з чотирьох, що залишилися, заслужила, щоби наступного року грати в Лізі Чемпіонів. «Севілья» демонструє казковий футбол – чого вартий лише матч проти «Барси». Не загубиться серед титанів і «Наполі» - атакувальний і яскравий. Довго і цілеспрямовано йде до еліти академічна «Фіорентина». Але як хотілося би, щоб у наступному сезоні в Лізі Чемпіонів грали відразу три українські команди – «Динамо», «Шахтар» і «Дніпро».
Дніпропетровці мають дивовижний шанс, який хтозна коли повториться знову. Адже ще трошки, й англійці, які через свій славетний консерватизм ще грають в ЛЄ на одній нозі, також зрозуміють яке смачне, яке хмільне пійло налите в цьому не надто привабливому для них кубку. Битимуться невдахи останніх сезонів, як-от «Ліверпуль» чи «Тоттенхем», стрибатимуть вище голови ті, хто отримує шанс значно рідше – скажімо, «Евертон» чи «Астон Вілла». І хтозна, може вже через рік якась кузня талантів на кшталт «Саутгемптона», якого щороку розтягають на сувеніри, здобуде євро трофей і автоматично прорветься в поважне товариство.
Очевидно, я так і не буду бачити матчів між «Севільєю» та «Фіорентиною». Як не крути, в пріоритеті наші хлопці з «Дніпра», а матчі розпочинаються паралельно (не така й ідеальна, ця УЄФА). Однак цю гру, чесно кажучи, хотілося би переглянути більше, ніж скажімо півфінал ЛЧ «Реал» - «Юве». Адже, вангую, футбол там буде красивішим і запеклішим. І так тепер буде в Лізі Європи завжди. Бо мотивація – страшна річ, що й продемонстрували нам чвертьфінали ЛЄ-14/15. У кожній парі були свої нюанси і проблеми , свої фаворити і андердоги. Однак був один спільний момент…
На час проведення матчів 1/4 фіналу чотири команди займали у внутрішніх першостях місця, що дають право кваліфікуватися до Ліги Чемпіонів. Це «Динамо», «Зеніт», «Вольфсбург» і «Брюгге». І чотири команди перебували у таблицях на занадто низьких сходинках, на позиціях, які не дають права грати в Лізі Чемпіонів. Ідеться про «Дніпро», «Севілью», «Наполі» та «Фіорентину». Чим усе закінчилося – ви знаєте й самі.
Можна скільки завгодно говорити, що кожен трофей важливий сам по собі. Але справи в європейському футболі такі, що всі гроші, всі зірки і всі слава зосереджені в Лізі Чемпіонів. І лише відчинивши хвірточку туди, до футбольного раю, можна примусити гравців, тренерів і власників клубу віддати футболу всього себе.
Роман Яворський